Розподіленість термінів у категоричних судженнях

Термін (S_tP) вважається розподіленим, якщо його обсяг повніс­тю включається або виключається з обсягу іншого терміна. Роз­поділений термін позначається - S+, P+.

Термін (S_tP) вважається нерозподіленим, якщо його обсяг част­ково включається або виключається з обсягу іншого терміна.

Залежно від чотирьох типів простих категоричних суджень існу­ють такі випадки розподілсності термінів.

Судження A(SP). Його формула: “Всі S є Р”. Існує два випадки розподілсності S та P

1-й випадок. Наприклад, “Всі студснти-філологи є студентами”. Відношення між S (студенти-філологи) та P (студенти) подамо у ви­гляді кіл Ейлера:

S - студснти-філологи,

P - студенти,

S <Р.

Оскільки “всі студенти - філологи” включаються в обсяг предиката, то S+ буде розподіленим. У судженні логічний наголос стоїть на S, тобто з обсягу “студентів” (P) виключається та частина обсягу, яка не належить до S. P-, таким чином, буде нерозподіленим.

2-й випадок. Наприклад, “Всі квадрати - прямокутні ромби”.

Це виділяюче судження, значить у ньому обсяги S і P повністю збі­гаються або включають одне одне, тоді і S, і P будуть розподіленими.

Судження I(SP). Його формула “Деякі S є Р”. Існує два найбільш розповсюджених випадки розподілсності S та P

1-й випадок. Наприклад, “Деякі студенти є відмінниками навчання”.

Відношення між обсягами S та P є невизначеним. Оскільки S та P част­ково включають обсяги один одного, то і S, і P будуть нерозподіленими.

2-й випадок. Наприклад, “Деякі юристи є адвокатами”.

Оскільки всі адвокати (P) включаються в обсяг S, то P + - буде роз­поділеним. Логічний наголос судження стоїть на Р, тобто з обсягу юрис­тів (S), виключається та частина обсягу, яка належить до Р, тоді S буде нерозподіленим.

Судження E(SP). Його формула “Жодне S не є Р”. Тут можливий лише один випадок розподілсності S та Р. Наприклад, “Жодна кішка не є собакою”.

Оскільки і S, і P повністю виключаються з обсягів один одного, то обос вони будуть розподіленими.

Судження O(SP). Його формула “Деякі S не є Р”. Тут найбільш розповсюдженими є два випадки розподіленості термінів.

1-й випадок. Наприклад, “Деякі юристи не є адвокатами”.

Оскільки мова йде про “деяких юристів”, тобто про частину S, то суб’єкт буде нерозподіленим. Предикат же повністю включається в обсяг суб’єкта, отже він буде розподіленим.

2-й випадок. Наприклад, “Деякі студенти не є відмінниками на­вчання”.

Оскільки S (студенти) частково (деякі S) включається в обсяг P (тіль­ки частиною студентів відмінників), то S буде нерозподіленим. P - відмінники навчання - береться в повному обсязі (повністю виключа­ється з обсягу S).

Отже, S завжди розподілений у загальних судженнях і нероз­поділений у часткових; P завжди розподілений у заперечних су­дженнях, а в стверджувальних він буде розподіленим за умови, іцо P <S.

Для того, щоб визначити розподіленість термінів у даному судженні необхідно:

1. Привести його до нормальної форми.

2. Сформулювати обернене судження, тобто поставити P на перше місце, a S на друге.

3. Виходячи з виявленого співвідношення обсягів S та Р, зобразити його колами Ейлера.

4. Проставити розподіленість термінів. Наприклад, “Електрон має негативний заряд”.

1. Нормальна форма: “Всі електрони є негативно зарядженими част­ками” - A(SP).

2. Але A(SP) має два випадки співвідношення обсягів S і P (S < Р, S є Р) при одній і тій же логічній формулі: “Всі S є Р”. У першому випадку (S < Р), обернене буде: “Деякі P є S”, а в другому (S є Р) - “Всі P є S”. У нашому випадку правильним оберненим судженням буде: “Всі негативно заряджені частки є електронами”. Отже:

Твердження про те, що “Деякі негативно заряджені частки є елект­ронами” було б хибним, бо крім електрона таких часток не існує.