Протиставлення суб’єктові в судженні
Протиставлення суб’єктові в судженні - такий безпосередній умовивід, у якому предикат вихідного судження стає суб’єктом висновку, а предикатом висновку береться поняття, що суперечить суб’єктові засновку.
При цьому якість судження завжди змінюється. Щоб здійснити протиставлення до суб’єкта, треба виконати обернення судження, а потім - перетворення.Коротко зміст цієї логічної операції можна виразити так:
• замість S беремо не-S;
• зв’язку міняємо на протилежну;
• міняємо місцями P і не-S.
Наприклад:
Усі адвокати мають юридичну освіту.
Усі не-адвокати мають юридичну освіту.
Усі не-адвокати не мають юридичної освіти.
Дехто з тих, хто має юридичну освіту, не є не-адвокатами.
Розглянемо, як здійснюється протиставлення суб’єктові в усіх видах простих суджень А, Е, І, О.
1. Загальностверджувальне судження А.
Усі діти люблять шоколад. → Дехто з тих, хто любить шоколад, не є не-дітьми.
2. Загальнозаперечне судження Е.
Жоден ледар не заслуговує на повагу. → Усі, хто заслуговує на повагу, є не-ледарями.
3. Частковостверджувальне судження І.
Деякі грошові суми населення зберігаються у банках. → Деякі банки не є такими, що не зберігають грошові суми населення.
4. Частковозаперечне судження О.
О - (не перебудовується)
Воно не підлягає протиставленню до суб’єкта.
Схема 22. Безпосередні умовиводи (протиставлення суб’єкту)
Протиставлення суб’єкту - предикат висновку вихідного судження стає суб’єктом висновку, а предикатом висновку стає поняття, суперечливе суб’єктові засновку. Протиставленню до суб’єкта підлягають судження А, Е, І.
2.5.