<<
>>

Протиставлення суб’єктові в судженні

Протиставлення суб’єктові в судженні - такий безпосередній умо­вивід, у якому предикат вихідного судження стає суб’єктом висновку, а предикатом висновку береться поняття, що суперечить суб’єктові за­сновку.

При цьому якість судження завжди змінюється. Щоб здійснити протиставлення до суб’єкта, треба виконати обернення судження, а потім - перетворення.

Коротко зміст цієї логічної операції можна виразити так:

• замість S беремо не-S;

• зв’язку міняємо на протилежну;

• міняємо місцями P і не-S.

Наприклад:

Усі адвокати мають юридичну освіту.

Усі не-адвокати мають юридичну освіту.

Усі не-адвокати не мають юридичної освіти.

Дехто з тих, хто має юридичну освіту, не є не-адвокатами.

Розглянемо, як здійснюється протиставлення суб’єктові в усіх видах простих суджень А, Е, І, О.

1. Загальностверджувальне судження А.

Усі діти люблять шоколад. → Дехто з тих, хто любить шоколад, не є не-дітьми.

2. Загальнозаперечне судження Е.

Жоден ледар не заслуговує на повагу. → Усі, хто заслуговує на пова­гу, є не-ледарями.

3. Частковостверджувальне судження І.

Деякі грошові суми населення зберігаються у банках. → Деякі банки не є такими, що не зберігають грошові суми населення.

4. Частковозаперечне судження О.

О - (не перебудовується)

Воно не підлягає протиставленню до суб’єкта.

Схема 22. Безпосередні умовиводи (протиставлення суб’єкту)

Протиставлення суб’єкту - предикат висновку вихідного судження стає суб’єктом висновку, а предикатом висновку стає поняття, суперечливе суб’єктові засновку. Протиставленню до суб’єкта підлягають судження А, Е, І.

2.5.

<< | >>
Источник: Орендарчук Г.О.. Логіка: Навчальний посібник для студентів економі­чних та юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів. - Видання друге, перероблене і доповнене. - Тернопіль: Астон,2008. - 272 с.. 2008

Еще по теме Протиставлення суб’єктові в судженні: