Простий категоричний силогізм та його структура
Простим категоричним силогізмом називається такий дедуктивний умовивід, у якому з двох простих категоричних суджень (засновків) за певними правилами виводиться нове категоричне судження (висновок).
Термін «силогізм» (від грец. syllogismos - висновок) ввів у логіку Аристотель. До складу простого категоричного силогізму входять: більший засновок (більша посилка), менший засновок (менша посилка) і висновок.Поняття, які входять до складу силогізму, називаються термінами силогізму. Кожний простий категоричний силогізм має три терміни: S (менший), М (середній) і Р (більший).
Термін, який є суб’єктом у висновку, називається меншим терміном (у структурі категоричного силогізму). Позначається літерою S. Засновок, до складу якого входить менший термін, називається меншим засновком.
Термін, який є предикатом у висновку, називається більшим терміном (у структурі категоричного силогізму). Позначається літерою Р. Засновок, до складу якого входить більший термін, називається більшим засновком.
Літерою М позначають середній термін, який є в обох засновках, але відсутній у висновках. Середній термін М виконує роль сполучної ланки між більшим і меншим термінами, завдяки чому стає можливим із двох суджень-засновків вивести третє судження (висновок), котре є новим знанням.
Наведемо класичний аристотелівський приклад простого категоричного силогізму, який використовується майже в усіх підручниках з логіки ще з часів середньовіччя:
Усі люди смертні.
Сократ - людина.
Отже, Сократ - смертний.
S - Сократ
Р - смертний
М - люди
Структуру наведеного категоричного силогізму схематично можна записати так:
М - Р
S - М
S - Р
Необхідно звернути увагу на такий важливий момент: менший (S) і більший (Р) терміни позначаються такими ж символами, як суб’єкт (S) і предикат (Р) судження, проте у категоричному силогізмі суб’єкт і предикат судження визначають лише у висновку, а у засновках - менший і більший терміни.
Висновок у категоричному силогізмі виводиться на основі аксіоми категоричного силогізму: «Все, що стверджується (заперечується) про загальне, стверджується (заперечується) і про часткове, яке входить до обсягу цього загального».
Це означає, що всі ознаки, властиві родовому поняттю, належать і видовому поняттю, що входить до його складу.
Наприклад:
Усі студенти-економісти (М) вивчають логіку (Р).
Томенко Юрій (S) - студент-економіст (М).
Отже, Томенко Юрій (S) вивчає логіку (Р).
За допомогою кругових схем Ейлера це відношення можна зобразити так:
Все, що заперечується відносно всіх предметів даного роду, заперечується і відносно кожного предмета, що належить до цього роду.
Наприклад:
Жодне підприємство (М) не зацікавлене в тому, щоб сплачувати високі податки (Р).
Тернопільський хлібозавод № 2 (S) - це підприємство (М).
Отже, Тернопільський хлібозавод № 2 (S) не зацікавлений у тому, щоб сплачувати високі податки (Р).
Схема 23. Структура простого категоричного силогізму
2.