Про суб'єктивні докази.
Що називаємо суб’єктивними доказами? — Відповідь: суб’єктивними даказами називаємо такі докази, що мають важність лише для певних суб’єктів, що відповідають отже силі охоплення цих суб’єктів, докази, що їх ці суб’єкти признають правдивими.
Вираз «суб’єктивний доказ® містить, властиво беручи, contradictio in adjecto, а це тому, бо доказ як такий (по своїй суті) мусить бути об'єктивним, мусить мати отже загальну важністьСуб’єктивних доказів вживають тому, бо вони є зрозумілими, а часто й більш ефектовними ніж об’єктивні — особливо ж у цих суб’єктів отже, що стоять па всякий випадок перед духовою зрілістю. Суб’єктивні докази тому є для наукового підходу без значення. їх уживаємо на те, щоб інших повчити й переконати. Коли отже хочемо когось переконати про правильність якоїсь тези, то доказуємо цю правильність з цього, що цей хтось вже пізнав і признав був як правдиве, або також навіть з цього, що відповідає його особистим заіптересовапням.
Так переводжувану дію називаємо ex concessis disρutare або argumentio ad hominem
у противенстві до
властивого доказу argumentatio ad veritatam :
,. При
клад: апостол Павло, проповідуючи атенянам незнаного їм Бога, послуговується якраз суб’єктивним доказом, виходячи від напису одного з їх вівтарів, а це па те, щоб предмет його проповідування був поганам більш переконливим.