Перетворення судження

Перетворення (латинське obversio) - це логічна операція, в резуль­таті якої судження змінює свою якість, а предикат висновку заперечує предикат засновку. Кількість судження при цьому не змінюється.

У залежності від чотирьох типів простих категоричних суджень іс­нують такі правила перетворення суджень.

Загальпостверджувальне судження.

A(SP) → E(S ~ Р): “Усі S є Р, отже, жодне S нс с не Р”.

Основою утворення умовиводу тут виступає закономірність відно­шення обсягів двох суперечливих понять, які є предикатами одного і того самого суб’єкта. Відомо, що два суперечливих поняття (Р і ~Р) завжди вичерпують обсяг свого родового поняття. Якщо відомо, що даний предмет входить до обсягу Р, то цс є підставою для висновку, що він не входить до обсягу ~Р, і навпаки. Подвійне заперечення (не є не Р), що використовується у судженні-висновку означає рівнознач­ність цих двох суджень.

Наприклад:

А Усі адвокати - юристи.

E Жоден адвокат не є не юристом.

Загальнозаперечне судження.

Наприклад:

Жодна кішка не є собакою. Усі кішки є не собаками.

Частковоствеоджувальне судження.

Наприклад:

Деякі студенти є відмінниками.

Деякі студенти не є не відмінниками.

Частковозаперечне судження.

O(SP) → I(S ~Р): “Деякі S не є Р, отже, деякі S є нс Р”.

Наприклад:

Деякі жінки не є депутатами.

Деякі жінки є не депутатами.

6.