Аргументація
Аргументація (лат. argumentatio - наведення аргументів) - спосіб міркування, який включає доведення і спростування, в процесі якого виникає переконаність в істинності чи хибності певних суджень, обґрунтовується доцільність прийняття тези з метою реалізації певних програм дій, які випливають з твердження, яке доводиться.
Поняття аргументації багатше за змістом, ніж поняття доведення: метою доведення є обґрунтування істинності тези, а метою аргументації є ще й обґрунтування доцільності прийняття цієї тези. Форма аргументації ширша, ніж форма доведення, оскільки вона передбачає використання також позалогічних чинників (лінгвістичного, риторичного, психологічного). В якості аргументів можуть виступати очевидні факти реальності, психологічна переконаність, віра, авторитетні думки фахівців з певної проблеми, «підказки серця», життєвий досвід.У логіці вихідними засадами теорії аргументації є закон достатньої підстави та інші закони логіки, вчення про критерії істинності суджень, правила побудови умовиводів. Під аргументацією розуміють спосіб міркування, в процесі якого доводиться істинність певних тверджень і спростування хибності інших, на основі чого виникає переконаність в істинності чи хибності певних суджень. Сутність аргументації полягає в тому, щоб знайти такі доводи (аргументи), які будуть достатньо переконливими для підтвердження істинності або хибності певної думки.
Наведемо приклад аргументації.
Одного разу до давньогрецького філософа Сократа прийшов за порадою юнак. Його цікавило запитання: «Чи варто йому одружуватися?». Сократ глянув на нього і відповів: «Одружишся ти чи не одружишся, все одно каятимешся!» Юнак довго розмірковував, що мав на увазі Сократ. Спробуємо разом із ним відновити міркування Сократа з приводу поставленого запитання у повному вигляді, тобто з’ясувати його засновки і висновок. Повне міркування Сократа виглядає так:
Якщо ти одружишся, то каятимешся.
Якщо ти не одружишся, то каятимешся.
Ти одружишся або не одружишся.
Отже, ти каятимешся.
Останнє (четверте) висловлювання є тезою, а ті, що передують йому (перші три висловлювання), - аргументи.
Традиційна логіка розглядає аргументацію залежно від мети і відповідно до цього поділяє її на:
1) доведення, доказ, або захист;
2) спростування.
Якщо доведення є обґрунтуванням істиності тези, то спростування - це обґрунтування її хибності.
1.