75. Кримінологічна характеристика насильницьких корисливих злочинів.

У кримінологічному відношенні корисливі й корисливо-насильницькі злочини проти особистого майна громадян мають багато подібності. Всі вони відбуваються по мотиві користі із прямим наміром на незаконний витяг матеріальної вигоди за рахунок інтересів громадян.

Предметом всіх видів корисливих і корисливо-насильницьких злочинів проти особистої власності громадян, як правило, є коштовні споживчі товари підвищеного попиту й легко реалізовані.

Розбої й грабежі в структурі злочинності становлять в останні роки приблизно 4% (3% грабежі й близько 1% розбої). Вони також відбуваються здебільшого в містах і селищах міського типу.

Кожний другий грабіж особистого майна й кожний третій розбійне напад з метою заволодіння особистим майном громадян відбувається на вулицях, площах, у парках і скверах у вечірнє й більше пізніше час.

Вуличні грабежі без насильства відбуваються, як правило, раптово, і особа, у якого викрадене майно, не встигає вжити захисних заходів. Способами таких грабежів є: зривання з голови шапок, капелюхів і інших головних уборів; заволодіння речами на очах в інших осіб.

Наростають тенденції до жорсткості насильства при вуличних грабежах і розбоях.

Крім цих вуличних грабежів і розбоїв, поширені грабежі й розбійні напади на водіїв таксі й власників автотранспорту, чинені на дорогах; нападу на громадян із проникненням у їхні житла.

Загальні причини корисливої й корисливо-насильницької злочинності кореняться в протиріччях суспільного розвитку, у вкрай несприятливих тенденціях в економіці й, насамперед, у чинність реально існуючих кризових явищ, у недоліках соціально-духовної сфери, у прорахунках у виховній роботі, у формально-бюрократичному відношенні до людей і інших явищах.

Безпосередніми ж причинами крадіжок, грабежів, розбоїв, шахрайств і вимагань виступають наступні явища негативної властивості:

формування корисливо-паразитичної мотивації в сімейно-побутовому середовищі, за місцем роботи, навчання;

поширення й впровадження психології вещизма, накопичення, користолюбства;

деформація дозвілльно-побутових інтересів, потреб, звичок, що виражається в прагненні до пияцтва, наркотикам, азартним іграм, і деградація особистості на цій основі;

споживацько-егоїстична атмосфера, як і атмосфера насильства в намогти;

низький рівень культури, свідомості, моральності осіб, що роблять корисливі й корисливо-насильницькі злочини.

До умов, що сприяють здійсненню цих діянь, ставляться:

слабка технічна захищеність жител і сховищ;

відсутність контролю за сторонніми особами в будинках відпочинку, санаторіях, пансіонатах, готелях, гуртожитках, у дворах будинків;

недоліки боротьби зі збутом викраденого майна;

наявність у злочинців різної зброї;

безтурботне відношення громадян до зберігання свого майна;

віктимне поводження потерпілих, що проявляють користь, жадібність, що характерно при шахрайстві, або, що перебували в стані алкогольного сп'яніння, вступ у випадкові зв'язки, що полегшують крадіжки, пограбування.

Серед умов, що сприяють здійсненню розглянутих злочинів, окремо варто виділити низьке їхнє розкривання. Зниження розкривання викликає збільшення числа злочинів проти особистого майна громадян, а збільшення числа цих злочинів знижує розкривання.

Кримінологічні дослідження особистості засуджених дозволяють дійти висновку про те, що більшості з них властиві загальні риси:

наявність у злодіїв, грабіжників, розбійників, шахраїв і здирників егоїстичного корисливо-споживчого прагнення до паразитичного існування за рахунок злочинного вилучення особистої власності громадян;

стійка деформація свідомості, нігілістичне відношення до законів, перекручення суспільних принципів і моральних правил життя, некритична й завищена оцінка своєї особистості;

укорінення пороків: пияцтво, уживання наркотиків, захоплення азартними іграми, випадкові полові зв'язки.