Вимоги до протоколу допиту

Чинне кримінально-процесуальне законодавство України (ст. 84 КПК України) передбачає, що основним засобом фіксації факту проведення слідчої дії, її змісту і результатів при розслідуванні злочину є складання протоколу.

Для забезпечення повноти протоколу доцільно застосувати стенографування (ч. 6 ст. 114 КПК України), звукозапис (ст. 85-1 КПК України), відеозапис (ст. 85-2 КПК України). Хоч, зрозуміло, матеріали звукозапису, відеозапису є допоміжною формою фіксації перебігу та результатів слідчої дії і додаються (як додатки) до протоколу, збагачуючи і пояснюючи зміст самого протоколу. До протоколу також додаються схеми, плани, фотографії, зліпки, інші матеріали, що пояснюють чи доповнюють його зміст. Надрукований на машинці (розшифрований) зміст стенограми є частиною протоколу. Стенографічний запис, за нормами КПК України, до протоколу, на жаль, не додається. В разі застосування стенографування, звуко-, відеозапису - про це зазначається в протоколі. Слідчий може залучати для виготовлення протоколу стенографістку. Після закінчення допиту, стенограма розшифровується і друкується. У такому машинописному чи виготовленому комп'ютерним набором протоколі має бути зазначено, що при допиті застосовувалося стенографування. Це є важливим для оцінки повноти і точності запису показань. Протоколи допитів та очних ставок є лише засобом фіксації показань допитаних. Самі ж показання допитаних є джерелом доказів, про це, зокрема, зазначено в ст. 82 КПК України.