Тактика слідчого експерименту

Слідчий експеримент необхідно відрізняти від експерименту як загально-наукового методу дослідження, який використовується (входить) як пізнавальний прийом у різні слідчі дії.

Експеримент - це цілеспрямована діяльність, основу якої складає дослідне відтворення у спеціально створених умовах явища, події, речі, що пізнаються.

Слідчий експеримент - це слідча дія (ст. 194,195 КПК України), яка виконується з метою перевірки та одержання доказів шляхом цілеспрямованого впливу на окремі (такі, що перевіряються) об'єкти або їх копії під час прове-

1 Михеєнко М. М., Шибіко В. П., Дубинський А. Я. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України- Київ: Юрінком Інтер, 1997- 49 с.

304

дення спеціальних дослідів. Таким чином, слідчий експеримент - це пізнавальна дія, суть якої полягає у проведенні досліджень, пов'язаних з перевіркою або встановленням будь-якого факту, явища, речі.

Наукову основу слідчого експерименту складають загальний експериментальний метод дослідження (пізнання теорії та практики - І. Д. Андреєв) та загальні положення його перевірки. У науці та на практиці, з метою пізнання будь-якого явища, події, їх відтворюють у натуральну величину або моделюють, створюють матеріальну чи абстрактну (уявну) модель. Таку модель із додержанням певних відтворених умов спостерігають, як вона змінюється. Таким чином, перевіряють факти, дії, властивості реальних об'єктів, встановлюють нові факти, ознаки та властивості реальних речей.

Ефективне проведення експериментального методу обумовлене дотриманням загальних положень:

1) у дослідах (експерименті) необхідно використовувати реальний об'єкт або його модель (матеріальну, уявну);

2) об'єкту дослідження необхідно відтворити такі зовнішні умови, які існували на момент факту, речі, події, що перевіряються;

3) змінювати зовнішні умови дозволяється залежно від мети дослідження;

4) дослідницькі дії необхідно повторювати декілька разів.

моделювання та реконструкції.

Моделювання - це загальний метод пізнання теорії й практики, який використовують для вирішення наукових і практичних завдань у різних галузях знань. До основи методу покладено теорію подібності, яка дозволяє виявити зв'язки кількісних та якісних сторін в явищах чи об'єктах однакової фізичної природи. Для таких цілей конструюють модель явища чи об'єкта, що пізнається, і досліджують його за певних умов, а одержані результати інтерпретують на реальний об'єкт.

Моделі бувають реальними, матеріальними та уявними (суб'єктивні, абстрактні). Моделювання може бути повним, приблизним, натуральним, фізичним і математичним. Вид моделі та ступінь подібності визначаються завданнями дослідження. Найчастіше використовують зменшені моделі (в масштабі 1:50,1:100,1:1000), що виготовлені з аналогічного матеріалу.

Реконструкція - це відтворення, відновлення матеріальної обстановки або предметів, умов за відомою інформацією. Джерелами відомостей служать потерпілі, звинувачені, свідки, а також протоколи слідчих дій, спеціально опановані документи наукового дослідження.

Суть реконструкції як діяльності полягає у відновленні об'єкта, обстановки, умов, які існували раніше, для цілей наукового та практичного пізнання.

Слідчий експеримент як слідча дія (ст. 194, 195 КПК України) спрямований на розв'язання таких завдань:

а) одержати можливість сприймати будь-які явища в певних умовах;

б) встановити механізм або окремі елементи події злочину;

в) перевірити слідчі версії та реальне існування конкретних фактів, явищ.

305

Звідси в криміналістиці виділяють три види слідчого експерименту:

1) слідчий експеримент, що дає можливість установити факт почуттєвого сприйняття будь-яких явищ, тобто спрямований на перевірку стану органів почуттів людини (обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого, свідка). Наприклад, перевірка можливості чути, бачити за певних умов;

2) слідчий експеримент, що дає можливість визначити, чи може конкретна особа виконати певні дії.

3) слідчий експеримент, що дозволяє встановити можливість існування певного факту або механізму його виникнення (наприклад, мимовільний постріл зі зброї без натиску на спусковий гачок).

Слідчий експеримент як слідча дія проводиться із дотриманням кримінально-процесуального законодавства. У КПК України безпосередньо слідчий експеримент не регламентований. Ст. 194 КПК України регламентує, власне, дві слідчі дії: слідчий експеримент і перевірку показань на місці. Таке поєднання дій називається «Відтворення обстановки та обставин події».

Учасники відтворення обстановки та обставин події слідчого експерименту: слідчий, працівники органів дізнання, прокурор; обвинувачений, підозрюваний, свідок, потерпілий; спеціаліст; громадські помічники, виконавці дослідницьких дій.

У проведенні слідчого експерименту з приводу перевірки функції органів відчуття участь особи, яка перевіряється, а також для проведення експерименту з метою визначення володіння певними професійними навиками, обов'язкова. В інших експериментах дослідницькі дії можуть виконувати запрошені особи-виконавці.

Роль фахівця в слідчому експерименті обмежується консультативною допомогою під час підготовки, безпосереднього проведення й фіксації слідчого експерименту.