Слідчі дії, тактичні прийоми та оперативно-розшукові заходи

Аналіз кримінально-процесуального законодавства дає можливість зробити висновок, що слідчі дії, пов'язані з виявленням, фіксацією, вилученням, дослідженням, перевіркою та використанням доказів у кримінальній справі про злочин, є переважною процесуальною формою впливу суб'єктів криміналістичної діяльності.

Отже, на всіх етапах розслідування злочину слідча дія - це головний, гласний для її учасників процесуальний засіб.

Наприклад, слідчий в розслідуваній ним кримінальній справі про розбій, вимагання, шахрайство відтворює обстановку й умови, в яких справді відбулися ці події. Його метою є перевірка й уточнення результатів допиту двох свідків і п'яти потерпілих. Отож, на кожного учасника відтворення обстановки і обставин події (свідок, поняті, спеціаліст, експерт, перекладач) поширюється принцип гласності слідчої дії. Гласність слідчої дії для її учасників не дає їм права оголосити дані досудового слідства. Адже недопустимість розголошення даних досудового слідства є однією з умов, яка сприяє успішному розкриттю і розслідуванню злочину.

Водночас, у сучасних соціальних обставинах швидке, повне і всебічне викриття винних, тобто розкриття злочинів, а також їх розслідування можливе лише за умови застосування оперативно-розшукових заходів.

1 Набрав чинності 18 лютого 1992 р., з подальшими змінами та доповненнями.

125

однією з основних функцій органів дізнання, які мають у своєму складі відповідні оперативні підрозділи. А вся сукупність таких заходів є оперативно-розшуковою, а не процесуальною діяльністю.

Отже, оперативно-розшукова діяльність - це система відкритих і таємних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що провадяться із застосуванням оперативних та опера-тивнотехнічних засобів.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оперативно-розшуко-ву діяльність", оперативно-розшукові заходи провадяться оперативними підрозділами:

органів внутрішніх справ - кримінальною та спеціальною міліцією, оперативними підрозділами органів і установ виконання покарань;

органів служби безпеки - розвідкою, контррозвідкою, вій ськовою контррозвідкою, підрозділами захисту національної дер жавності, боротьби з корупцією та організованою злочинною діяльністю, оперативно-технічним, оперативного документування;

прикордонних військ - підрозділами з оперативно-розшуко- воїроботи;

управління державної охорони - підрозділом оперативного забезпечення охорони.

Проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями та особами не допускається. Відносно слідчих дій оперативно-розшукові заходи характеризуються допоміжними ознаками, а за своєю суттю, своїм значенням вони є близькими до тактичних прийомів. Зміст опера-тивно-розшукових заходів і тактичних прийомів полягає у спеціальних способах та прийомах досягнення єдиної, спільної мети - виявлення ознак злочину і осіб, які його вчинили. Проте, якщо тактичні прийоми є особливим, спеціальним методом реалізації, виконання слідчої дії, то оперативно-розшукові заходи як складові відповідної діяльності - це самостійний вид тактичної роботи. Вони мають більш ускладнену форму та структуру, тобто характеризуються чіткістю взаємозв'язку складових.

Так, при провадженні певних оперативно розшукових заходів їх може бути декілька або система. Органи дізнання мають право за власною ініціативою, вживаючи оперативно-розшукових заходів, виявляти ознаки злочинів і осіб, які їх вчинили. Вони ж можуть провадити такі заходи за дорученням слідчого в розслідуваних ним кримінальних справах про злочини. Такі вказівки слідчого стосуються провадження розшукових дій. Проведення визначених у законодавчих актах України окремих оперативно-розшукових заходів здійснюється з дозволу суду за погодженням з прокурором,

126

поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника.

Отже, як уже зазначалося, оперативно-розшукові заходи можуть бути проведені в поєднанні зі слідчими діями (оперативно-тактичні комбінації).