§2. Система криміналістичної техніки

Поняття "технічний засіб" чи "науково-технічний засіб" подається центральним в розділі криміналістичної техніки. Технічні засоби являють собою обладнання, апаратуру, пристрої, інструменти, пристосування різного роду і матеріали, що використовуються в криміналістиці.

Перша наукова класифікація технічних засобів в криміналістиці була прийнята С. М. Потаповим (1926 p.), який розділив їх на дві групи: 1) засоби для збору інформації під час слідчих дій і опера- тивно-розшукових заходів; 2) засоби для експертного дослідження речових джерел, тобто "засоби слідчого і оперативного працівника" і "засоби експерта". Класифікація засобів криміналістичної техніки за суб'єктом використовується і досі, причому більш подрібнена. Так, розрізняють техніку слідчого, прокурора-криміналіста, інспектора карного розшуку, співробітника ДАІ і т. ін. Проте останнім часом криміналістичні засоби стали більш універсальними, наприклад, уніфікований чемодан для огляду місця події (зразка 1977 p.) призначався як для слідчих, так і для інспекторів карного розшуку. Засоби криміналістичної техніки нерідко класифікують за цільовим призначенням і концентрують у комплектах-чемоданах, портфелях, саквояжах, спеціалізованих стаціонарних і пересувних криміналістичних лабораторіях.

У спеціальній літературі запропоновані й інші класифікації технічних засобів, що використовуються в правоохоронній діяльності. Віддають перевагу поділу технічних засобів на змішаній основі: галузь наукового знання, суб'єкт застосування і цільове призначення.

За галуззю наукового знання їх можна розділити на загальні і спеціальні. Загальні — це технічні засоби, запозичені з інших галузей науки і техніки, що застосовуються без будь-яких змін і вдосконалень. Наприклад, використання транспортних засобів, різних інструментів (слюсарних, столярних і т. ін.), засобів провідникової і радіозв'язку, фотокінотехніки, засобів відеозапису і звукозапису, мікроскопічної техніки, рентгенотехніки, джерел ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання. Це технічні засоби загального призначення, їх не можна віднести до криміналістичних засобів, тому що вони використовуються в різних науках. До спеціальних відносять засоби, що є інструментами пізнання для будь-якої одної галузі знання чи техніки. Для науки криміналістики — це спеціально розроблені прилади, пристрої і пристосування, призначені для виявлення, фіксації і дослідження джерел криміналістичної інфор-

І мації в доказах у кримінальних і цивільних справах. До таких засобів можна віднести йодні трубки, магнітні пензлі, прилади для композиції суб'єктивних портретів, метричні лінійні масштаби-ру- летки і т. ін.

Спеціальні технічні засоби, як правило, це прилади, виготовлені тільки для вирішення криміналістичних завдань чи прилади і засоби загального призначення, в які внесені певні зміни, внаслідок яких прилади набули нових функцій, що відповідають завданням криміналістики. Аналогічна систематизація поділяється багатьма вченими (М. О. Селіванов, В. Я. Колдін та ін.).

Класифікація за суб'єктом використання технічних засобів на техніку слідчого, оперативного працівника, експерта відносна. Оскільки законодавець не обмежує слідчого і орган дізнання будь- якими правилами застосування одних і тих самих технічних засобів. Слідчий чи дізнавач можуть застосувати мікроскоп для встановлення підчистки чи ультрафіолетове проміння для виявлення слідів травлення, при цьому методика дослідження не має суттєвих розбіжностей. Відмінність полягає в процесуальному статусі результатів дослідження.

Суб'єктом застосування технічних засобів можуть бути суд, наприклад, щоб впевнитися в наявності підчистки можна оглянути документ під мікроскопом. Проте в суді технічні засоби виконують, головним чином, функцію подання і демонстрації доказів. Суд не має потреби застосовувати засоби виявлення і фіксації, наприклад, слідів рук, використовувати засоби оперативної фотозйомки чи власного нагляду тощо.

За цільовим призначенням технічні засоби розділяються на:

1) засоби фото-, кіно-, відеозапису ючої техніки;

2) засоби фіксації акустичної інформації (звукозаписуюча техніка);

3) засоби роботи (виявлення, закріплення, дослідження) з матеріальними слідами злочину;

4) аналітичні засоби;

5) пошукові засоби;

6) кібернетичні засоби;

7) допоміжні засоби.

Цікавий поділ криміналістичної техніки був запропонований Р. С. Бєлкіним на "польову криміналістику" і лабораторну (кабінетну) техніку. Термін "польова криміналістика" об'єднує технічні засоби, що використовуються слідчим під час слідчих дій — огляді, обшуку, відтворенні обстановки і обставин події, тобто не в кабінеті слідчого. Тлумачити це поняття необхідно ширше, бо "польова" техніка є не тільки у слідчого, але й працівників органів дізнання. Використання засобів "польової криміналістики" слідчим і працівником органу дізнання, а іноді експертом, помічником слідчого безпосередньо на місці виявлення джерел інформації сприяє об'єктивній фіксації і поданню джерел доказів у кримінальний процес.

Криміналістична техніка як галузь науки криміналістики має свою систему, до якої входять: 1) судова фотографія; 2) трасологія; 3) судова балістика; 4) криміналістичне дослідження письма; 5) техніко-криміналістичне дослідження документів; 6) кримінальна реєстрація; 7) криміналістичне ототожнення людини за ознаками зовнішності; 8) криміналістичне дослідження матеріалів, речей і виробів. Ця система традиційна і багато її складових не відносять - ся до криміналістичних технічних засобів, які є знаряддям праці суб'єкта, що розширюють його пізнавальні можливості. Багато засобів криміналістичної техніки застосовуються як для судової фотографії, так і балістики, технічного дослідження документів та інших елементів системи. У зв'язку з цим технічні засоби краще розглядати в окремому розділі криміналістики, як це робиться в теперішньому курсі,— спочатку розглядаються сліди засобів учинення злочинів і злочинця, а відтак — технічні засоби і методи роботи із слідами.