<<
>>

Пред'явлення доказів

як тактичний прийом полягає в тому, що слідчий з метою здійснення психологічного впливу на допитуваного, повідомляє його про докази та інші матеріали, що наявні у справі, які спростовують його показання чи суперечать їм, або демонструє докази допитуваному у певній послідовності.

Даний тактичний прийом може бути застосований і для актуалізації забутого у пам'яті допитуваного.

В. Ю. Шепітько пропонує класифікацію способів пред'явлення доказів за основними підставами:

1. За характером використання доказів у розслідуванні:

- пред'явлення доказів на одному допиті;

- пред'явлення доказів у ході низки допитів однієї особи.

2. За характером взаємозв'язку доказів у кримінальній справі:

- роздільне пред'явлення одиничних доказів;

- пред'явлення комплексу взаємопов'язаних доказів;

- пред'явлення всієї системи доказів.

3. За характером демонстрації доказів на допиті:

- згадування про наявні докази на допиті;

- перелік наявних доказів із зазначенням джерел їх походження;

- часткова демонстрація доказів допитуваному;

- надання можливості допитуваному оглянути і вивчити докази;

326

- підкреслена демонстрація ознак об'єкта, що пред'являється.

4. За характером послідовності пред'явлення доказів:

- пред'явлення доказів у послідовності «зростання сили»;

- пред'явлення доказів у послідовності «зменшення сили».

5. За характером додаткових умов, що підсилюють вплив на допитуваного:

- несподіване пред'явлення доказів;

- пред'явлення доказів після з'ясування попередніх обставин, що пов'язані з ними;

- пред'явлення доказів та роз'яснення їх значення у справі;

- використання науково-технічних засобів для роз'яснення допитуваному особливостей доказів, що пред'являються;

- супроводження пред'явлених доказів описом передбачуваного ходу розслідуваної події та її обставин.

<< | >>
Источник: П. Д. Біленчук, В. К. Лисиченко, Н. І. Клименко та ін.. Криміналістика: Підручник. / За ред. П. Д. Біленчука- 2-ге вид., випр. і доп.- К.: Атіка,2001.- 544 с.. 2001

Еще по теме Пред'явлення доказів:

  1. Главный теоретик позднего меркантилизма в Англии - Томас Мен (1571-1641). Он был членом, правления Ост-Индской компании и правительственного торгового комитета. В 1664 г. была издана его книга "Богатство Англии во внешней торговле, или баланс нашей внешней торговли как регулятор нашего богатства".

    Ниже излагаются основные положения этой книги, в которой с позиций меркантилизма обосновывается внутренняя и внешняя экономическая политика государства.