Поняття і значення криміналістичної тактики

Досудове слідство кримінальної справи про злочин як регламентована кримінально-процесуальним законодавством особлива діяльність компетентних державних інституцій: слідчих органів внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури, органів безпеки з установлення обставин вчинення злочину та осіб, причетних до нього, як правило, супроводжується протидією з боку учасників криміналістичної діяльності та заінтересованих у цьому осіб.

Потреба практики у використанні тактичних заходів при розслідуванні злочинів відчувалася на всіх етапах суспільного розвитку. Активізація зусиль відповідних структур щодо систематизації особливих рекомендацій, спрямованих на подолання незаконного впливу на процесуальну діяльність слідчого, набула поширення на етапах становлення криміналістики як науки.

З періоду започаткування криміналістики як науки, процес витворення криміналістичної тактики можна поділити на три етапи. Перший етап - початковий, характеризується тим, що всі наявні рекомендації з проблем тактики розслідування злочинів були виокремлені теоретично в єдину сукупність інформації. Правильність такого твердження доводилася потребами практики в боротьбі зі злочинністю. Саме тому для узагальненого наукового позначення вказаної складової криміналістики на першому етапі використовувалося словосполучення "кримінальна тактика".

У період цього проміжку часу відбувалася фактична трансфор-

118

мація надбань соціальної практики, коли розпорошені правила і принципи провадження окремих слідчих дій при розслідуванні різних видів злочинів були зведені в одну систему.

Другий вузловий етап розвитку тактики розслідування злочинів як процесу пізнання відзначався такими гносеологічними ознаками: комплексна логічність, еврістичність, інтуїтивність. Достовірно, що пошуковий сенс удосконалення тактики розслідування злочинів знову ж таки обумовлювався цілком закономірними причинами й умовами - потребами слідчої практики. Отже, з цих причин тактику розслідування злочинів на даному етапі її розвитку називали "слідчою тактикою".

Третій, завершальний етап удосконалення сформованих знань з тактики провадження слідчих дій при розслідуванні злочинів охоплює також і сучасний період, а система зазначених правил принципів і рекомендацій має назву "криміналістична тактика". Сутність криміналістичної тактики як головне, визначальне в її об'єкті й предметі зумовлена глибинними зв'язками і тенденціями розвитку кримінального судочинства. Вона, звичайно ж, пізнається на рівні теоретичного мислення і практичної діяльності.

Отож, криміналістична тактика нині спрямована на вирішення таких питань:

планування організації проведення окремих слідчих дій в процесі досудового слідства кримінальних справ про злочини;

безпосереднє проведення слідчих дій при розслідуванні зло чинів;

вибір поведінки суб'єктів криміналістичної діяльності;

напрацювання типових тактичних прийомів, що активно і результативно впливають на учасників криміналістичної діяль ності в межах чинних кримінально-процесуальних форм, у межах законності.

Звідси, як бачимо, випливає, що криміналістична тактика має чітко виокремлені завдання, які повністю узгоджуються із завданнями кримінального судочинства. Це означає, що, з одного боку, завдання криміналістичної тактики характеризуються ознакою комплексності щодо всіх етапів розслідування злочину, з іншого - кожний тактичний прийом, його види мають свої специфічні завдання. Криміналістична тактика є і повинна бути ефективним інструментом швидкого, усебічного і повного розкриття та розслідування злочинів.

119

правової держави мають бути принципи гуманності й демократії. Така криміналістична діяльність має неухильно відповідати вимогам норм чинного кримінально-процесуального законодавства і не може бути джерелом підвищеної небезпеки для кожного її учасника та суспільства в цілому.

Посилання на те, що заходи криміналістичної тактики вкрай необхідні для інтенсивнішої форсованої боротьби зі злочинністю, не виправдані. Це означає, що криміналістична тактика і кримінально-процесуальне право мають безпосередній зв'язок. Проте запровадження до кримінально-процесуального законодавства слідчих дій - нововведень інколи не вимагає розроблення тактичних рекомендацій. Наприклад, змінами, внесеними до ст. 176 КПК України згідно із Законом від 13.01.2001 р., було передбачено впізнання поза візуальним спостереженням того, кого впізнають. Для кваліфікованого провадження цієї слідчої дії поки що достатньо роз'яснень про порядок її проведення в коментарі КПК України. Але, безсумнівно, у подальшому, коли застосування органами досудового слідства такої слідчої дії, як упізнання поза візуальним спостереженням того, кого впізнають, набере масового поширення, виникне об'єктивна потреба в напрацюванні типових прийомів найефективнішого її виконання.

Наведені факти дають можливість констатувати, що криміналістична тактика є своєрідним каналом зв'язку між кримінально-процесуальним правом та правозастосовною практикою, каналом, який якісно та дієво забезпечує виконання окремих слідчих дій в конкретних слідчих ситуаціях.

Очевидно, що криміналістична тактика - це спеціальне вчення: систематизована сукупність правил, принципів, наукових положень і рекомендацій, розроблених щодо планування та організації досудового слідства кримінальних справ про злочини, при провадженні окремих слідчих дій, виборі поведінки суб'єктів криміналістичної діяльності, напрацюванні нових типових прийомів, розроблених та спрямованих на збирання, дослідження доказів з метою ефективного їх розкриття і розслідування.

Криміналістична тактика має гармонійно-логічне поєднання з іншими розділами криміналістики: криміналістичною технікою, методикою розслідування окремих видів і груп злочинів, організацією розкриття і розслідування злочинів.

120

викликає у вчених суцільне заперечення. Однак суспільство з часом має прозріти.

Таким чином, криміналістична тактика - розділ криміналістики як науки, який об'єднує дві складові. До першої частини входять загальні положення криміналістичної тактики - поняття, сутність, зміст, джерела, зв'язки з іншими розділами криміналістики, а також решта основних використовуваних понять: тактичні комбінації, оперативно-тактичні операції, тактичні рекомендації, тактичні рішення. Інколи використовуються поняття-синоніми - тактико-криміналістичний прийом, тактико-криміналістична рекомендація, оперативна комбінація та ін.

Друга частина тактики окремих слідчих дій є основним її компонентом, вона охоплює лише ті процесуальні дії, які спрямовані на встановлення, дослідження і використання доказів.