§ 1. Поняття і загальна характеристика злочинів, які вчинені з використанням досягнень сучасних інформаційних технологій
У наш час людство переживає бурхливий розвиток автоматизації, інформатизації і комп'ютеризації всіх сфер життя. За даними №а Іпіетеї Зип/еуз кількість користувачів глобальної мережі Іпіетеі з 80 тис.
у 1988 р. зросла до 400 млн на кінець 2000 р. Серед них близько мільйона в Україні. В нашій державі ефективному використанню можливостей глобальної мережі для розвитку науки, освіти, культури, підприємницької діяльності сприяє підписаний 31 липня 2000 р. Президентом України Указ «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Іпіетеї та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні». Указ, зокрема, передбачає встановлення та наповнення інформацією Веб-сторінок центральними органами виконавчої влади, створення належних економічних, правових, технічних умов для забезпечення широкого доступу до мережі громадян та юридичних осіб усіх форм власності. Але поширення інформаційних технологій має і негативний аспект: відкриває шлях до антисоціальної та злочинної поведінки. Комп'ютерні системи містять у собі нові, дуже досконалі можливості для невідомих раніше правопорушень, а також для вчинення традиційних злочинів, але нетрадиційними засобами.На конференції країн Великої вісімки щодо проблем кіберзлочинності, яка проходила у жовтні 2000 р., зазначалось, що збитки від кіберзлочинів сягають 100 млрд німецьких марок щорічно. А по оцінках Рахункової палати уряду США щорічний збиток від розкрадань і шахрайств, зроблених за допомогою інформаційних технологій тільки через Іпіетеї, досягає $5 млрд.
Крім того, що злочини, які вчиняються з використанням переваг найсучасніших технологій завдають великих економічних збитків, суспільство стає все більш залежним від роботи автоматизованих систем у різноманітних сферах життя - від управління збройними силами, підприємствами, організаціями, відомствами, рухом літаків і поїздів до медичного обслуговування населення та національної безпеки.
Іноді навіть незначний збій у функціонуванні таких систем може призвести до реальної загрози життю людей. Стрімке зростання глобальних комп'ютерних та телекомунікаційних мереж, а також можливість підключення до них через звичайні телефонні лінії посилюють можливості їх використання для кримінальної діяльності.Безумовно, найбільше від комп'ютерних (тут і далі він буде використовуватися як умовний термін) злочинів потерпають розвинуті у технічному відношенні країни, однак і в інших країнах, з початком процесу комп'ютеризації створюються сприятливі умови для вчинення таких злочинів. Зокрема, гло-
433
бальна комп'ютерна мережа Іпїетеї надає можливість увійти до будь-якої світової відомчої комп'ютерної системи, у тому числі і військової. До того ж це можна зробити майже з будь-якої точки світу. У порівнянні з Великобританією, | Німеччиною, США, Японією національна безпека України поки що залежить І від комп'ютерних мереж значно менше: комп'ютерних злочинів, в основному, зазнає у нас фінансово-кредитна сфера. Але у недалекому майбутньому такі злочини можуть призвести до глобальних катастроф - екологічних, економічних, транспортних тощо. Введення сучасної системи управління культурою, освітою, наукою, медициною, рухом літаків у повітрі, поширення телекомунікаційної мережі, впровадження системи електронних платежів, використання комп'ютерів у діяльності правоохоронних органів та у військовій справі значно розширили сферу діяльності всіх різновидів комп'ютерних злочинців: хакерів та крекерів, фріків та кібершахраїв, колекціонерів та піратів.
Протягом останнього десятиріччя істотно вивчались проблеми, пов'язані з бурхливим розвитком феномена, відомого в усьому світі під назвою «комп'ютерна злочинність». На сьогодні - це поняття (досить умовно) включає всі протизаконні дії, при яких електронне опрацювання інформації було знаряддям їх вчинення або їх об'єктом. Таким чином, у це копо проблем потрапили не тільки злочини, безпосередньо пов'язані з комп'ютерами, але й такі, як шахрайство з кредитними магнітними картками, злочини у сфері телекомунікацій (шахрайство з оплатою міжнародних телефонних переговорів), незаконне використання банківської мережі електронних платежів, програмне «піратство», шахрайство з використанням ігрових автоматів та багато інших.
До цієї групи проблем відносяться також ті, що пов'язані з використанням доказів комп'ютерного походження при розслідуванні традиційних злочинів.Комп'ютерна злочинність - це міжнародне явище, рівень якого тісно пов'язаний з економічним рівнем розвитку суспільства у різних державах та регіонах. При цьому менш розвинуті у технічному відношенні країни завдяки діяльності міжнародних правоохоронних організацій мають можливість вико- : ристати досвід більш розвинутих країн для запобігання та викриття ком- * п'ютерних злочинів. Загальні тенденції, злочинні засоби та заходи запобігання | є у різні проміжки часу однаковими у різних країнах, що ґрунтуються на єднос- 2 ті технічної, програмної та методичної бази цих злочинів. \
Таким чином, поняття «комп'ютерна злочинність» разом з розвитком ком- ? п'ютерних, телефонних технологій поступово трансформувалось у поняття злочинів у сфері інформаційних технологій. д
Характерні риси злочинності в галузі інформаційних технологій мають: *
- як правило, міжнародний характер злочину (виходить за рамки кордону | однієї держави);
- труднощі у визначені «місцезнаходження» злочину;
- слабкі зв'язки між ланками в системі доказів;
- неможливість спостерігати і фіксувати докази візуально;
- широке використання злочинцями засобів шифрування інформації. Громадськість все більше цікавиться цими питаннями, оскільки кожний
власник або користувач комп'ютера, телефону, радіотелефону, модему, плас-
434
тикової картки - це потенційний потерпілий, якого можуть очікувати тяжкі наслідки в разі вчинення злочину, особливо у державному, комерційному та промисловому секторі, де можливі великі фінансові втрати. Комп'ютерні злочинці за допомогою міжнародних комп'ютерних мереж - типу Іпіетеї - широко розповсюджують свій кримінальний досвід, не звертаючи уваги на національні кордони, що вимагає відповідних кроків кооперації від правоохоронних установ протидіючих цим злочинам, оперативного обміну інформацією про комп'ютерні злочини.
З розвитком глобальних комп'ютерних та телекомунікаційних мереж набула поширення практика промислового шпигунства.
Саме тому, проблеми розробки систем захисту та збереження державної, службової та комерційної таємниці набирають сьогодні особливого значення. Багато проблем виникає у зв'язку з крадіжками послуг, зокрема, вторгнення до телефонних мереж та незаконна торгівля послугами зв'язку. Також Іпіетеї широко використовують торговці піратським програмним забезпеченням, порнографією, зброєю та наркотиками для ведення справ, обміну інформацією, координації дій. Комп'ютерні мережі, окрім усього, можуть стати об'єктом нападу терористів. У травні 1998 р. «тигри звільнення Тамілу» у Шрі-Ланці вперше серед терористичних груп провели кібернетичну атаку, спрямовану проти посольств у столиці.Починаючи з 1991 р., при Генеральному Секретаріаті Інтерполу діє Робоча група з проблем комп'ютерної злочинності, яка вивчає цей вид злочинів у різних країнах, розробляє рекомендації, допомагає у стандартизації національних законодавств, напрацьовує методичний досвід рохлідування комп'ютерних злочинів.
За час існування Робоча група створила сучасну класифікацію комп'ютерних злочинів, розробила уніфіковану форму повідомлення (запиту) про такі злочини, працює над створенням довідника «Комп'ютери та Злочини», намагаючись стандартизувати методи та процедури розслідування у різних країнах, щорічно організує учбові курси по підготовці фахівців.
Розширення сфери діяльності Робочої групи привело до її перейменування у 1996 р. в Європейську робочу групу з проблем злочинності в сфері інформаційних технологій. Були визначені три пріоритетні напрямки діяльності Робочої групи:
1) І піетеї- аналіз ситуації, дослідження питань правового і поліцейського характеру;
2) шахрайства з використанням електронних засобів платежу;
3) шахрайства з використанням різних засобів зв'язку і телекомунікацій.
Особлива увага приділяється саме питанням міжнародного співробітництва під час розслідування комп'ютерних злочинів. У багатьох країнах для боротьби з цим видом злочину створені спеціалізовані підрозділи, які займаються виявленням, розслідуванням комп'ютерних злочинів та збором іншої інформації з цього питання на національному рівні.
Саме спеціалізовані національні поліцейські підрозділи утворюють головне ядро сил протидії міжнародній комп'ютерній злочинності. Такі підрозділи вже створені і діють тривалий час у435
Сполучених Штатах Америки, Канаді, Великобританії, Німеччині, Швеції, Швейцарії, Бельгії, Португалії, Австрії, Польщі та багатьох інших країнах.
Беззаперечним міжнародним авторитетом у галузі безпеки Іпіегпеі є служба Сотриіег Етегдепсу Кезропзе Теат (СЕКТ), заснована інститутом розробки програмного забезпечення Пітсбурзького університету Карнегі-Мелона (Сатедіе МеІІоп Упмегзіїу РійзЬигдгІ, США). Працівники СЕКТ допомагають користувачам Іпіетеї виявляти випадки проникнення в інформаційні системи, розробляти та розповсюджувати посібники з інформаційної безпеки.
Міжнародна спільнота дійшла висновку, що організація захисту інформаційної інфраструктури тільки на національному рівні буде малоефективною. Водночас організація протидії кримінальним проявам лише засобами правоохоронних органів не завжди буває ефективною. Тому на початку 90-х років була створена організація НКЗТ - форум-команд-реагування на інциденти, який об'єднує 80 бригад реагування з 19 країн світу. Ці бригади представляють державні, комерційні, промислові та навчальні установи.
Для того, щоб інформація з інших країн швидко та у доступній формі (мова повідомлення, специфічні терміни, коди злочинів тощо) надходила до національних спеціалізованих підрозділів (якщо їх немає, то до інших компетентних органів), а також для оперативного обміну такої інформації між країнами, Генеральний Секретаріат Інтерполу ще у 1994 р. рекомендував усім країнам -членам організації створити національний центральний консультативний пункт з проблем комп'ютерної злочинності (паїіопаї сепігаї геїегепсе роіпі) та закріпити конкретних співробітників для роботи з інформацією про комп'ютерні злочини. Ці пункти створені, як правило, в апараті Національних Бюро Інтерполу, або у спеціалізованих підрозділах, які займаються комп'ютерною злочинністю або економічними злочинами. На базі НЦБ Інтерполу в Україні такий пункт був створений 17 вересня 1996 р.
Це дало можливість накопичити матеріал про законодавче регулювання та організаційний досвід попередження, розкриття і розслідування комп'ютерних злочинів у різних країнах, підготувати низку аналітичних оглядів і публікацій з актуальних питань, ознайомити співробітників МВС, прокуратури, суду з цим новим для України видом злочинів, внести конкретні пропозиції по удосконаленню кримінального законодавства України.