<<
>>

§ 1. Поняття судової експертології і судової експертизи

Судова експертологія - це вчення про загальні теоретичні і методологічні проблеми судової експертизи, тобто виділення як її предмета того загального, що об'єднує методологічно і методично всі види судових експертиз і не є предметом інших наук (Р.

С. Бєлкін, М. В. Салтевський). Конкретний зміст предмета судової експертології, загальні принципи, завдання, методи і засоби поки що тільки зазначені і потребують розроблення. Разом з тим, як би не розвивалась теорія судової експертизи, судова експертологія повинна залишитись у рамках загальної теорії науки криміналістики.

Експертиза - це форма застосування спеціальних знань (М. П. Яблоков). Судова експертиза - це процесуальна форма дослідження джерел доказової інформації.

Судова експертиза - це слідча дія з організації та тактики використання спеціальних знань з метою здобуття доказової інформації методами наукового дослідження, яка виконується за дорученням слідчих і судових органів і відображається у висновку експерта.

Судова експертиза - це процесуальна діяльність слідчого з застосування спеціальних знань для розслідування злочинів (ст. 196-205 КПК України). За М. П. Яблоковим спеціальні знання можуть застосовуватися різними шляхами:

340

- безпосередньо слідчим і судом, які здійснюють розслідування та розглядають кримінальну справу;

- одержанням довідок і консультацій у спеціаліста;

- залученням спеціаліста до участі в слідчій дії;

- проведенням ревізії;

- проведенням експертизи.

Роль експертизи в розслідуванні злочинів полягає в тому, що вона:

а) забезпечує здобуття нових доказів;

б) дозволяє вводити до процесу доказування фактичні дані, які для органолептичного сприйняття та дослідження недоступні;

в) надає можливість перевіряти достовірність фактів, встановлених органолептичними засобами;

г) дозволяє за матеріальними відображеннями вирішувати проблему ототожнення людей та речей.

У практиці експертних установ України визнана така класифікація судових експертиз (Експертизи в судовій практиці- Київ, 1987):

1) криміналістична (почеркознавча, авторознавча, техніко-криміналістич-ного дослідження документів, трасологічна, судово-балістична, експертиза з метою ідентифікації особи за ознаками зовнішності, фототехнічна та експертиза холодної зброї);

2) планово-економічна експертиза - судово-бухгалтерська та планово-економічна;

3) товарознавча;

4) технічна експертиза - загального характеру, пожежно-технічна, будівельно-технічна, агротехнічна, судово-автотехнічна;

5) технологічна експертиза;

6) експертиза матеріалів і речовин - експертиза наркотичних речовин, експертиза металів і сплавів, експертиза фарб і лаків, експертиза паливно-мастильних матеріалів, експертиза волокон, експертиза скла та кераміки, експертиза пластмас і полімерів;

7) фармацевтична та фармакологічна експертиза;

8) експертиза харчових продуктів;

9) ґрунтознавча експертиза;

10) біологічна експертиза;

11) ветеринарна експертиза;

12) екологічна експертиза;

13) психіатрична експертиза;

14) психологічна експертиза;

15) експертиза отруйних речовин подразнювальної дії;

16) судово-медична експертиза;

17) інші судові експертизи, що розвиваються (фоноскопічна, комп'ютерно-технічна, електроакустична, фонетична, органолептико-одорологічна, іхтіологічна тощо).

Судові експертизи проводяться в спеціальних установах, а також за їх межами спеціалістами, яких відбирає слідчий. В Україні існують п'ять головних

341

експертних установ: Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз імені заслуженого діяча науки Бокаріуса, Одеський, Донецький і Львівський науково-дослідні інститути судових експертиз.

Вони знаходяться у підпорядкуванні Міністерства юстиції України. Харківський інститут має філіали у Дніпропетровську і Автономній Республіці Крим, Київський - у Тернополі, а Одеський - у Миколаєві.

Інститути і філіали проводять криміналістичні експертизи, судово-хімічні, біологічні, судово-автотехнічні, матеріалів і речовин, ґрунтознавчі та деякі інші.

Міністерство внутрішніх справ України має свою мережу експертних установ у державі (в центрі і в кожній області). У МВС України існує експертно-криміналістичне управління (ЕКУ), при УМВС України в областях - експертно-криміналістичні відділи (ЕКВ), а в містах і районах - відділення, групи і експерти. ЕКУ та ЕКВ проводять криміналістичні та деякі інші види експертиз, а районні експерти - тільки деякі види криміналістичних експертиз. Головне їхнє завдання - надати допомогу органам дізнання та слідства під час збирання доказів (огляду міста події).

Економічні експертизи проводяться в обласних бюро бухгалтерських експертиз. Судово-медичні - в Українському бюро судових експертиз та обласних бюро, які, як правило, працюють на основі кафедр судової медицини медичних університетів та інститутів.

Товарознавчі експертизи проводяться в бюро товарних експертиз.

Психіатричні експертизи проводяться амбулаторне в лікувальних установах і стаціонарно - в спеціальних психіатричних лікарнях.

<< | >>
Источник: П. Д. Біленчук, В. К. Лисиченко, Н. І. Клименко та ін.. Криміналістика: Підручник. / За ред. П. Д. Біленчука- 2-ге вид., випр. і доп.- К.: Атіка,2001.- 544 с.. 2001

Еще по теме § 1. Поняття судової експертології і судової експертизи:

  1. Глава II. Способы обогащения нашего королевства и увеличения количества денег в стране