§ 3. Поняття, елементи і основні засади проведення тактичних операцій

Починаючи з кінця 70-х років у криміналістиці велика увага приділяється вивченню проблеми тактичних операцій. І хоча цей термін набув найбільш широкого розповсюдження, сьогодні для визначення цього поняття використовують поняття «складна тактична комбінація» та «тактичний комплекс».

Тактична операція - це комплекс слідчих дій, оперативно-розшукових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на досягнення конкретної мети під час розслідування злочинів.

На відміну від тактичної комбінації як комплексу тактичних прийомів у рамках однієї слідчої дії, тактична операція може осягнути кілька взаємопов'язаних слідчих дій та інших заходів.

Тактична операція складається виключно зі слідчих дій і повинна включати в себе такі елементи:

- слідчі дії;

- оперативно-розшукові заходи;

- перевіряючі дігу відповідності до ст. 97 КПК України;

- організаційно-технічні засоби;

- документальна ревізія;

- заходи щодо використання засобів масової інформації та допомоги громадськості;

- заходи виховного впливу слідчого на осіб, залучених у коло кримінального судочинства, передбачені нормативними актами МВС України;

- заходи в рамках охорони громадського порядку, проведені у зв'язку з іншими заходами тактичної операції.

Безумовно, до всіх елементів тактичної операції пред'являються ті ж критерії допустимості, що і до кожного з них окремо. Головним при цьому є критерій дотримання законності, науковості, економічності тощо.

Необхідною умовою розгляду тактичної операції як єдиного цілого, як комплексу є виявлення внутрішньосистемних зв'язків даного утворення. Системний аналіз тактичної операції дозволяє виявити в ній такі види зв'язків за:

- метою тактичної операції (всі заходи в кінцевому результаті повинні бути направлені на її досягнення);

- змістом особистої методики доказування.

Зрештою будь-яка тактична операція спрямована на збудування певної системи доказування за:

- послідовністю проведення тих чи інших заходів;

- часом та місцем її проведення;

- єдиним змістом тактичної операції, якщо навіть окремі елементи її виконуються різними посадовими особами, що узгодили головні параметри спільної діяльності;

- відображенням змісту окремих дій в єдиному погодженому плані;

289

- організацією роботи співробітників, залучених до проведення тактичної операції: забезпечення всіх різноманітних видів зв'язків всередині тактичної операції за умови необхідної організації взаємодій слідчого з працівниками інших служб органів внутрішніх справ.

Комплекс тактичних операцій відтворюється на базі єдності всіх зазначених зв'язків, а не лише на основі тільки одного з них.

Метою тактичної операції є рішення окремого тактичного завдання (перелік тактичних завдань, які найчастіше зустрічаються в практиці розслідування, подано в попередній главі). Разом з тим, порівнювати поняття мети тактичної операції та тактичного завдання, на вирішення якого спрямоване її проведення, не можна, оскільки тактичне завдання може бути вирішене шляхом проведення кількох тактичних операцій та комбінацій.

Встановлення і аналіз проведення тактичних операцій, по-перше, є головним для визначення їх з усієї маси різнопланових заходів, які виконуються в межах розслідування кримінальної справи, а, по-друге, дозволяють розробити тактичні операції, визначивши спочатку тактичне завдання, яке належить вирішити, потім конкретну мету, що повинна бути досягнута під час вирішення тактичного завдання, після чого намітити комплекс заходів для досягнення кожної з них окремо.

Конкретна мета тактичних операцій на кожному етапі розслідування визначається необхідністю слідчої ситуації. Зміна останньої змінює й актуальну для даного часу мету розслідування, а разом з нею і характер здійснених тактичних операцій.

У м. Львові в кінці дня з приміщення дитячого садка була вчинена крадіжка сумки виховательки Н. Курило. Коли вона прийшла в міліцію з заявою, у коридорі зустріла чоловіка, якого напередодні вчинення крадіжки бачила на території дитячого садка. При затриманні він назвав своє прізвище - О. Олійник та пояснив, що в органи внутрішніх справ прийшов відмітитися у зв'язку з тим, що після відбуття покарання перебуває під адміністративним наглядом. Під час допиту О. Олійник категорично заперечував не тільки факт вчинення ним крадіжки речей Н. Курило, але й сам факт знаходження його в той день на території дитячого садка. Обшук на його квартирі нічого не дав.

На допиті мати затриманого заявила, що її син дійсно в той день прийшов додому ввечері і приніс з собою кілька пляшок вина, але ніяких речей у нього не було.

290

ний. При опитуванні Н. Курило було з'ясовано, що крім неї на території дитячого садка О. Олійника бачили й інші робітники, батьки дітей, а також чоловік потерпілої. Останній навіть стверджував, що в руках О. Олійника була сумка, схожа на сумку його дружини. Очевидці ретельно описали зовнішність чоловіка, якого вони бачили, і запевнили, що можуть його впізнати. Після цього їм послідовно був пред'явлений для впізнання О. Олійник. Після кожного впізнання з ним проводилася очна ставка. Незважаючи на те, що у свідченнях очевидців підтверджувався тільки факт знаходження О. Олійника на території дитячого садка, а не факт вчинення крадіжки, після другого впізнання та очної ставки О. Олійник заявив, що він визнає свою вину у вчиненні злочину.

З цього моменту слідча ситуація змінилася на кращу для слідчого, що потребувало термінового проведення нової тактичної операції, спрямованої на встановлення^ракгу^вчинення О. Олійником крадіжки речей Н. Курило. Після визнання факту вчинення крадіжки О. Олійник був ретельно допитаний про всі обставини злочину. Він вказав місце схову крадених речей і сумки, які були вилучені і впізнані потерпілою.

Отже, факт вчинення О. Олійником крадіжки речей знайшов своє об'єктивне підтвердження. Одночасно з головним тактичним завданням - встановленням вини О. Олійника у вчиненні злочину - було частково вирішено і додаткове - відшкодування збитків, заподіяних злочином.

У наведеному прикладі можна прослідити наявність переважно всіх указаних вище зв'язків між окремими елементами тактичних операцій; за метою, за змістом методики доказування отримані факти становили єдину мету доказів; за часом проведення заходів (упізнання необхідно було проводити одне за одним за короткий проміжок часу: це забезпечило ефективність тактичного впливу).

У ході розслідування кримінальної справи по факту загибелі мотоцикліста внаслідок наїзду вантажного автомобіля його водій і двоє очевидців показали, що о 1 годині ЗО хвилин ночі мотоцикліст раптово повернув, внаслідок чого і сталося зіткнення. Зі слів очевидців, вони бачили зіткнення тоді, коли поверталися з занять в автошколі. На обличчі одного з них були свіжі подряпини. Під час допиту всіх очевидців у 'їхніх свідченнях були виявлені незначні протиріччя. Однак цього було достатньо для обвинувачення вказаних осіб у неправдивих свідченнях. У результаті запиту до автошколи слідчий одержав дані про те, що заняття там закінчуються набагато раніше того часу, коли було вчинено дорожньо-транспортну пригоду. За місцем проживання свідків були встановлені та допитані особи, які бачили «свідків», коли ті їхали разом із потерпілим у напрямку місця пригоди. Все це було використано на наступних допитах усіх вказаних осіб, при цьому вони були ізольовані один від одно-

ю* 291

го і не мали можливості спілкуватися між собою. Зрештою всі троє дали правдиві свідчення про те, що зіткнення сталося через те, що мотоцикл і вантажний автомобіль вночі рухалися без габаритних вогнів, внаслідок чого з вини водія автомобіля і сталося зіткнення.

У побудові цієї тактичної операції; спрямованої на отримання від ряду осіб, у тому числі підозрюваного, правдивих свідчень; особливе значення мають організаційно-технічні заходи:

- запит до автошколи про час закінчення занять;

- відокремлення підозрюваного і свідків під час допитів та після їх закінчення.

У ході розслідування крадіжки з квартири; вчиненої вдень, було встановлено, що замок сторонніми предметами не відчинявся; сліди злому відсутні.

Особливого значення організаційно-технічні заходи набувають при проведенні тактичних операцій, спрямованих на встановлення доповнюючих епізодів злочинної діяльності обвинуваченого та співучасників у вчиненні злочинів.

Вчинення злочину здебільшого є лише одним із проявів діяльності стійкої злочинної групи. Кримінальні справи з різних епізодів злочинної діяльності можуть знаходитися у різних слідчих органів внутрішніх справ або слідчих різних органів. У цій ситуації ключового значення набувають такі організаційно-технічні заходи слідчого, як вивчення та аналіз матеріалів і кримінальних справ, що відносяться до припинених і таких, що знаходяться в архівах народних судів. Дія, яка може проводитись щодо припинених кримінальних справ, є одним із головних напрямків діяльності слідчого щодо розкриття злочинів минулих років, що сприяє отриманню більш повних відомостей про осіб злочинців. Під час роботи слідчого над розслідуванням злочинів ці заходи є основною частиною його діяльності за схемою «від особи - до злочину та вчиненого».

Іншим важливим організаційно-технічним заходом по встановленню додаткових епізодів злочинних дій обвинувачених у межах проведення тактичних операцій є використання криміналістичних обліків, особливо за способом вчинення злочину, які дозволяють у багатьох випадках відразу визначити коло злочинної діяльності обвинувачених. Безумовно, що використання результатів перевірки по криміналістичних обліках пов'язане з проведенням комплексу слідчих дій та оперативно-розшукових заходів у межах тактичної операції.

Використання обліків за способом вчинення злочину та вивчення матеріалів кримінальних справ дозволяють одержати додаткову інформацію в умовах, коли не встановлена особа злочинця, який вчинив новий злочин.

Так, за фактами вчинення крадіжок з ощадних кас на території Кіровоградської області були порушені кримінальні справи.

292

злочину (розпил металевого ящика алмазним диском) дав змогу визначити коло «слідової картини» злочинної діяльності та певну професійну підготовку злочинця. Під час проведення оперативно-розшукових заходів був установлений слюсар К. Хорлов. У подальшому за допомогою комплексу слідчих дій та оперативних заходів вдалося зібрати всі докази і довести факт вчинення К. Хорловим указаних злочинів.

Не менше значення в побудові тактичних операцій мають оперативно-розшукові заходи. Розроблення слідчим тактичного рішення, яке передбачає проведення комплексу слідчих дій та оперативно-розшукових заходів зовсім не означає, що слідчий повинен встановлювати їх зміст, тим більше безпосередньо брати участь в їхньому проведенні. У тактичному рішенні слідчого оперативно-розшукоаізаходи фігурують у формі доручення органам дізнання, наданого на підставі ст. 114 КПК України. Коло таких доручень достатньо визначене:

- перевірка причетності до вчинення злочину конкретної особи;

- встановлення потерпілих або очевидців вчинення злочину;

- встановлення знайомих (рідних) конкретної особи;

- встановлення місця перебування предметів або можливого місця продажу краденого;

- встановлення конкретної особи за неповними даними;

- розшук та затримання обвинуваченого.

Разом з тим слідчі повинні знати правові основи оперативно-розшукової роботи, оскільки згідно з законом і нормативними актами МВС України вони можуть бути ознайомлені з деякими свідченнями, одержаними оперативно-розшуковим шляхом.

Окрім цього, у деяких випадках слідчий при допиті обвинуваченого, підозрюваного, а інколи і свідків може виявити дані, які можуть зацікавити з погляду оперативно-розшукової діяльності, та внести доповнення до тих чи інших заходів. Це особливо важливо в межах здійснення тактичної операції. У деяких типових слідчих ситуаціях тільки сполучення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів може дати необхідний позитивний наслідок. Наведемо кілька прикладів такого сполучення.

Слідча ситуація: крадені предмети заховані злочинцями у знайомих або родичів. Достатніх підстав для проведення обшуку немає.

Тактична операція (варіант 1).

1. Виклик на допит зацікавлених осіб.

2. Проведення організаційно-технічних заходів, спрямованих на дезінформацію злочинців (запис у настільному календарі в слідчого: обшук у таких-то, тоді-то; слідчий сприяє тому, щоб допитуваний мав можливість прочитати цей запис; друга ситуація - «випадкова» розмова з одним із співробітників та ін.).

3. Проведення оперативно-розшукових заходів, спрямованих на встановлення моменту, коли речі або предмети будуть переноситись в інше місце.

4. Затримання осіб підчас переховування речей.

5. Вилучення речей та їх огляд.

6. Негайний допит затриманих.

293

Тактична операція (варіант 2).

1. Обшук на квартирі обвинуваченого (підозрюваного) - явно безрезультатний.

2. Оперативно-розшукові заходи щодо встановлення часу, коли речі будуть повернуті у квартиру обвинуваченого, який заспокоєний фактом проведення безрезультатного обшуку.

3. Повторний обшук.

4. Негайний допит осіб, в яких були виявлені речі чи інші предмети.

Безумовно, в указаній слідчій ситуації можливе проведення й інших тактичних операцій. Особливо ретельному відпрацюванню повинні піддаватись тактичні операції на початковому етапі розслідування кримінальної справи, порушеної на підставі матеріалів оперативно-розшукової діяльності. Основний їхній зміст повинен визначатися спільно слідчим та оперативним працівником ще до порушення кримінальної справи. Тут особливого значення набувають такі чинники, як час, послідовність проведення заходів, їх одночасність та раптовість, якщо це необхідно. Найчастіше така слідча ситуація виникає в справах про злочини, які зареєстровані по лінії ДСБЕЗ.

Плануючи тактичні операції за матеріалами оперативно-розшукової діяльності слідчий безумовно повинен ураховувати рекомендації оперативних працівників, спрямовані на недопущення розголошення джерела оперативно-розшукової інсрормації та забезпечення таємниці слідства. У деяких випадках можуть розроблятися спеціальні тактичні операції, які дезорієнтують злочинців. Ще в період підготовки тактичної операції необхідно виділити першочергові заходи, проведення яких неможливо відкладати на подальший період розслідування. Насамперед, це - затримання злочинця на місці злочину, його допит, проведення обшуку, накладення арешту на майно, вилучення бухгалтерських та інших документів, проведення інвентаризації цінностей, продукції тощо. Про-гаяння в проведенні цих заходів робить їх безрезультатними.

У комплексі тактичних операцій доцільно детальніше розглянути й інші елементи. Так, у деяких випадках необхідність у проведенні тактичної операції виникає раптово, ще до порушення кримінальної справи. У такому випадку деякі функції слідчих дій у межах тактичної операції, установлених КПК, замінюються перевірочними діями, наприклад опитуванням. У межах тактичної операції, у зв'язку з іншими заходами, можуть проводитися також і заходи, пов'язані з залученням до розслідування громадськості для надання допомоги у виявленні тих чи інших предметів на місцевості, для встановлення місцезнаходження злочинця чи іншої особи (використання засобів масової інформації), для збільшення свідків у справі. У межах тактичних операцій слідчими та оперативними працівниками недостатньо передбачається використання сил, засобів і методів охорони громадського порядку. Разом з тим, зміст цих заходів може охоплюватися тактичним рішенням, прийнятим у справі, яке передбачає: посилення нарядів у місцях можливого перебування злочинців; залучення додаткових сил для перекриття можливих місць збуту краденого; орієнтування громадян, працівників державних і громадських організацій на можливість появи розшукуваних або на можливу спробу вчинення ними злочину.

294

Віднести такі заходи до заходів тактичної операції дає підставу те, що вони базуються на аналізі слідчої ситуації, зібраних доказів, які в кінцевому результаті спрямовані на вирішення конкретного тактичного завдання. Більшість важливих заходів такого характеру практичними працівниками органів внутрішніх справ недооцінюється і не використовується в достатній мірі для розкриття злочинів.

Так, частина практичних працівників вважає, що для встановлення особи злочинця, який переховується, та його затримання насамперед необхідно виготовити та розповсюдити суб'єктивні портрети («фотороботи»). Оскільки це потребує значного часу (не менше доби), то злочинці встигнуть переховатися, особливо у великому місті. У таких випадках найбільш доцільним є рішення про формування пошукових груп з включенням до їх складу потерпілих (якщо це можливо) або очевидців вчинення злочину.

У тих випадках, коли в місті зафіксовано кілька злочинів, вчинених аналогічно, доцільно залучати потерпілих та очевидців (при їх згоді) за другими епізодами злочинів. Це дасть змогу сформувати ще кілька пошукових груп, у складі яких будуть люди, які безпосередньо бачили злочинців. У випадках, коли передбачається вчинення нових злочинів, доцільно вести облік очевидців, з фіксацією їх настановних даних, на можливість швидшого залучення до роботи в складі пошукових груп.

У криміналістичній літературі практично відсутні рекомендації з питань планування проведення тактичних операцій. Разом з тим планування проведення тактичної операції може бути новим видом планування, поряд з таким, наприклад, як планування окремих слідчих дій та розслідування в цілому.

У практиці роботи слідчих органів внутрішніх справ використовуються типові плани, а саме: проведення тактичних операцій по розшуку зниклих злочинців, по встановленню особи невідомого (учинившого злочин) тощо.

Успіх проведення тактичних операцій у багатьох випадках залежить від правильної організації роботи осіб, залучених до рішення того чи іншого тактичного завдання. Неузгодженість в їхніх діях може призвести до погіршення слідчої ситуації, а інколи й до більш тяжких наслідків. Тому проведення тактичних операцій слід віднести до найбільш складних форм взаємодії слідчих органів внутрішніх справ з працівниками інших служб. Ось чому важливо, щоб тактичні операції виконувалися членами однієї, постійно діючої, слідчо-оперативної фупи, особливо в тих випадках, коли в складі тактичної операції значне місце займають оперативно-розшукові заходи.

Більшість вимог до проведення тактичних операцій (одночасність, несподіваність тощо) неможливо виконати без попередніх розрахунків сил і засобів, які повинні бути виділені для їх проведення. Без урахування цього факту криміналістичні рекомендації будуть недійсними. Не випадково в працях з теорії тактичних операцій організації їх проведення приділяється велика увага.

У процесі організаційного забезпечення тактичних операцій важливо враховувати, що для проведення деяких слідчих дій повинно бути виділено додатково кілька оперативних працівників (для проведення обшуку та затримання злочинця). Проведення деяких інших слідчих дій також доцільно при взаємодії

295

слідчого з оперативними працівниками (впізнання, відтворення обстановки і обставин події, очна ставка в умовах конфлікту між її учасниками). Необхідно передбачити й різку зміну слідчої ситуації (одержання свідчень про співучасників, нові епізоди злочину, місцезнаходження крадених речей і коштовностей тощо) та необхідне реагування на це. Для цього доцільно виділити резерв працівників. Швидкість реагування на ті чи інші зміни слідчої ситуації, можливість швидшого та більш ефективного використання одержаної доказової інформації залежать також від єдиного центру управління проведенням тактичної операції (в останні роки в органах внутрішніх справ для цієї мети утворюються так звані координаційні центри), наявності стійкого зв'язку між усіма учасниками.

Організовуючи проведення тактичних операцій, необхідно враховувати, що деякі заходи (обшук) можуть бути доручені працівнику дізнання, а інші повинні виконуватися виключно слідчим (допит підозрюваного).

Особливу увагу необхідно приділяти забезпеченню раптовості та збереження таємниці слідства. Незважаючи на те, що сама тактична операція може проводитися за участю багатьох працівників органів внутрішніх справ і прокуратури, в розробці тактики її проведення повинно брати участь лише обмежене коло осіб. Для інших, залучених до участі в проведенні тактичної операції, повинен готуватися комплект необхідних документів. Так, при проведенні інструктажу перед обшуком старшому групи, виїжджаючому для цього, особливо, якщо він недостатньо знайомий з матеріалами, в яких порушена кримінальна справа, доцільно дати такий комплект документів:

а) завдання на проведення обшуку, де необхідно вказати особу, в якої здійснюється обшук, її адресу, припущення, де ці предмети можуть знаходитися;

б) схему обшукуваного приміщення, садиби;

в) постанову на проведення обшуку;

г) бланки протоколу обшуку (з копіювальним папером), а також бланки інших слідчих дій.

Під час інструктажу необхідно детально визначити дії кожного члена групи у разі:

- виявлення цінностей;

- телефонного дзвінка;

- появи в приміщенні сторонніх осіб;

- тих чи інших формах прояву визнання своєї вини тощо.

Необхідно також обговорити з членами групи методи проникнення до обшукуваного приміщення.

Продумана, добре організована і матеріально-технічне забезпечена тактична операція дозволяє в значно коротший строк і з меншими витратами забезпечити вирішення завдань кримінального судочинства. Оволодіння навиками розробки, проведення та організації тактичних операцій є необхідною складовою загальної професійної підготовки не тільки слідчого та оперативного працівника, але й керівників слідчих та оперативних підрозділів органів внутрішніх справ і прокуратури.