51. Організаційно-тактичні основи очної ставки.
Відповідно до вимог етапі 172 КПК України слідчий вправі провести очну ставку між двома раніше допитаними особами, в показаннях яких є суперечності. Загальновизнаною є думка, що метою проведення очної ставки є усунення суперечностей у показаннях допитаних осіб та встановлення дійсного стану речей, причому ці суперечності повинні бути істотними.
За своєю сутністю очна ставка є нічим іншим, як одночасним допитом двох осіб. Процесуальний порядок проведення очної ставки визначається ст. 173 КПК України, а тактика її проведення поряд із загальними прийомами допиту має деякі свої особливості. У ході підготовки до проведення очної ставки слідчий визначає: які є істотні суперечності у показаннях раніше допитаних осіб; які суперечності необхідно усунути; між якими особами для цього необхідно провести очну ставку; в якій послідовності допитувати осіб на очній ставці; які необхідно поставити їм запитання; які тактичні прийоми буде доцільно застосувати. За загальним правилом першою необхідно допитувати ту особу, показання якої є правдивими або викликають довіру. Слідчий повинен забезпечити психологічну готовність учасників до проведення очної ставки, якої особливо потребують потерпілі та свідки, які вперше залучаються до сфери кримінального процесу і можуть неадекватно зреагувати на спілкування з підозрюваним або обвинуваченим, внаслідок чого мета очної ставки не буде досягнута. У необхідних випадках, для уточнення та деталізації показань осіб, у яких є суперечності, слідчий може їх додатково допитати перед проведенням очної ставки. Сутність очної ставки полягає в тому, що слідчий по черзі пропонує кожному з допитуваних дати показання про обставини, щодо яких виявлено істотні суперечності. Допит здійснюється за кожним суперечливим епізодом окремо, з дотриманням певної послідовності їх дослідження. З дозволу слідчого допитувані можуть ставити запитання один одному. У ході проведення очної ставки слідчий повинен уважно спостерігати за поведінкою допитуваних з метою фіксації їх реакції на поставлені запитання, запобіганню можливій змові між ними або впливу одного з них на іншого. Якщо перебіг очної ставки вийшов з-під контролю слідчого, її необхідно негайно зупинити або перервати. У випадку, коли у проведенні очної ставки беруть участь і інші особи (захисник, спеціаліст, педагог тощо), вони з дозволу слідчого можуть ставити запитання кожному з допитуваних. Перехресний допит є специфічним видом судового допиту, особливість якого полягає в тому, що допитуваному можуть ставити запитання: суддя, прокурор, захисник, експерт, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники, а також підсудні і потерпілі. Допит є перехресним, так як у ньому беруть участь рівноправні учасники кримінального процесу (суддя, представники обвинувачення та захисту). Кожний з учасників судового розгляду може ставити допитуваному додаткові запитання для з'ясування чи доповнення відповідей, які були дані на запитання інших осіб. На перехресному допиті можуть бути допитані всі учасники процесу (підсудні, свідки, потерпілі, цивільні позивачі і цивільні відповідачі, експерти), які допитуються у судовому засіданні. Перехресний допит має сильний вплив на психіку допитуваного, так як передбачає одночасний допит учасниками процесу однієї особи стосовно одних і тих самих обставин. Особлива роль у перехресному допиті належить суду, який виконує регулятивну функцію. Необхідно зазначити, що перехресний допит збільшує небезпеку навіювання, яка пов'язана з поставленням однотипних запитань та різною тактикою допитуючих.Еще по теме 51. Організаційно-тактичні основи очної ставки.:
-
Европейское право -
Зарубежное право -
Инвестиционное право Казахстана -
История государства и права Германии -
История государства и права зарубежных стран -
История государства и права Р. Беларусь -
История государства и права США -
Криминалистика -
Криминалистическая методика -
Криминалистическая тактика -
Криминалистическая техника -
Криминальная сексология -
Криминология -
Международное право -
Профессиональные навыки юриста -
Римское право -
Сравнительное правоведение -
Теория и история государства и права -
Юридическая психология -
Юридическая техника -
Юридическая этика -
-
Антропология -
Астрономия -
Безопасность жизнедеятельности -
Библиотечное дело -
Биология -
Военное дело -
География -
Зоология -
История -
Конфликтология -
Культурология -
Литература -
Математика -
Медицина -
Педагогика -
Политология -
Право России -
Право України -
Психология -
Религоведение -
СМИ и журналистика -
Социология -
Технические науки -
Транспорт -
Физика -
Философия -
Финансы -
Экология -
Экономика -
Этнография и демография -
Юриспруденция -
Языкознание -