§1. Криміналістика—юридична наука
Юридична суть криміналістики обумовлена її загальними і частковими задачами, предметом безпосереднього дослідження, особливостями засобів і методів розкриття злочинів, чіткою відповідністю її наукових рекомендацій конституційним вимогам, нормам закону і тісним зв'язкам з науками кримінально-правового циклу.
Криміналістика — юридична наука. У відповідності до прийнятої класифікації в наукознавстві конкретні юридичні науки поділяють на галузеві, міжгалузеві та спеціальні. До останніх відносять кримінальну статистику, криміналістику, кримінологію і деякі інші галузі знань. Юридична суть криміналістики обумовлена історичним фактом її виникнення — відгалуження від кримінально-процесуального права, наступним розвитком і формуванням її предмета як самостійної галузі серед юридичних наук. Тепер наука має відокремлений предмет дослідження, свою методологію (загальну і часткову теорії), вона тісно пов'язана з правовими і спеціальними юридичними науками. Юридична суть криміналістики, на думку P. C. Бєлкіна, обумовлена такими положеннями:
а) її предмет, об'єкти пізнання, засоби і методи, що нею розробляються перебувають у сфері правових знань;
б) її службова функція і задачі, які вона розв'язує, належать до сфери діяльності правоохоронних органів, до правових процесів розслідування, судового розгляду та покарання;
в) рекомендації, які розробляються криміналістикою для практики, базуються на законі і цілковито додержуються його букви і духу; вони покликані до життя потребами практики — зміцнення законності боротьби зі злочинністю при розбудові правової самостійної держави Україна;
г) криміналістика пов'язана з багатьма як громадськими, так і природничими науками, але ці зв'язки переважно спрямовані на створення науково-технічних засобів і методів роботи з доказами. Ось чому основним живильним джерелом криміналістики є право, тобто правові науки, слідча і судова практика.
Хоча криміналістика і є юридичною наукою, але вона не претендує на її правову суть, про що дискутують багато вчених. Криміналістика виникла у надрах кримінально-процесуального права, але не з потреби його вдосконалення, а в наслідок ефективного його використання для боротьби із злочинністю. Тому методи і засоби, розроблювані криміналістикою, передусім спрямовані на збирання доказів та їх дослідження. Тому спочатку криміналістика виникла як "карна техніка", "поліцейська техніка", а техніка у будь якій галузі знань не може бути правовою. Правовими можуть бути тільки методи, прийоми і способи її використання.
Сучасний розвиток криміналістичної техніки свідчить, що багато методів і засобів, запозичених із природничих та технічних наук, використовуються без усяких змін у спеціальних науках. Для їх використання розробляються лише правові основи. Таким чином, криміналістика інтегрує засоби і методи дослідження свого предмета. Але це не перетворює їх суть у "материнську", в лоні якої вони виникли. Криміналістика, з цього погляду, була і залишається юридичною наукою. Тому створення "криміналістичної фізики", "медичної криміналістики", "природничо-наукової криміналістики" являється дискусійним.