<<
>>

§ 1. Криміналістика в системі юридичних наук

Юридична суть криміналістики обумовлена її загальними і частковими завданнями, предметом безпосереднього дослідження, особливостями засобів і методів розкриття злочинів, чіткою відповідністю її наукових рекомендацій конституційним вимогам, нормам закону і тісним зв'язкам із науками кримінально-правового циклу.

Криміналістика - юридична наука.

У відповідності до прийнятої класифікації в наукознавстві конкретні юридичні науки поділяють на галузеві, міжгалузеві та спеціальні. До останніх відносять кримінальну статистику, криміналістику, кримінологію і деякі інші галузі знань. Юридична суть криміналістики обумовлена історичним фактом її виникнення - відгалуження від криміналь-но-процесуальногр права, наступним розвитком і формуванням її предмета як самостійної галузі серед юридичних наук. Тепер наука має відокремлений

22

1

предмет дослідження, свою методологію (загальну і часткову теорії), вона тісно пов'язана з правовими і спеціальними юридичними науками. Юридична суть криміналістики, на думку Р. С. Бєлкіна, обумовлена такими положеннями:

а) її предмет, об'єкти пізнання, засоби і методи, що нею розробляються, перебувають у сфері правових знань;

б) її службова функція і завдання, які вона розв'язує, належать до сфери діяльності правоохоронних органів, до правових процесів розслідування, судового розгляду та покарання;

в) рекомендації, які розробляються криміналістикою для практики, базуються на законі і цілковито додержуються його букви і духу; вони покликані до життя потребами практики - зміцнення законності боротьби зі злочинністю при розбудові правової держави;

г) криміналістика пов'язана з багатьма природничими науками, але ці зв'язки переважно спрямовані на створення науково-технічних засобів і методів роботи з доказами. Ось чому, основним живильним джерелом криміналістики є право, тобто правові науки, слідча і судова практика.

Юридична наука - криміналістика - пов'язана з багатьма науками правового циклу.

Криміналістична інформація стосовно події, що розслідується, відображається в різноманітних джерелах матеріального середовища, а здобута та відповідним чином матеріалізована, може використовуватися в галузях права, передусім кримінального, де вона виступає у формі доказів або інформації, що має орієнтовний характер. У кримінально-процесуальному праві криміналістична інформація використовується для прийняття тактичних рішень. Тому криміналістика взаємопов'язана з кримінальним і кримінально-процесуальним, цивільним та адміністративним правом, з теорією оперативно-розшукової діяльності.

Криміналістика розробляє методи й засоби здобування інформації із матеріальних та ідеальних джерел, для чого використовуються знання з природознавчих і технічних наук, головним чином срізики, хімії, біології, анатомії, фізіології, психології, судової медицини тощо.

Кримінально-правова квалісрікація злочину ще в стадії порушення кримінальної справи служить орієнтиром для визначення напряму розслідування, конструювання загальних версій1. Отже, для формування системи технічних засобів і тактичних прийомів пізнання конкретного злочину та його криміналь-но-правової кваліфікації формуються обставини, які необхідно довести, що береться за основу для окремих версій та послідовної їх розробки. Криміналістика зародилася в надрах кримінального процесу і в подальшому відокремилася в самостійну науку. Звідси простежується безпосередній зв'язок з кримінально-процесуальним правом на всьому шляху її розвитку. Процесуальний закон є формою реалізації криміналістичної техніки та слідчої тактики в методиці розслідування конкретних видів злочинів. Тому збирання, дослідження доказів здійснюються тільки відповідно до кримінально-процесуального закону. Криміналістика, у свою чергу, впливає на кримінальний процес. Тактичні прийоми одержання інформації, що розробляються криміналістикою, нерідко

1 Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів.- Київ: Юрінком Інтер, 1998.

23

виступають основою для створення нових процесуальних норм (наприклад, слідчий експеримент, перевірка показань на місці).

Зв'язок криміналістики з кримінологією полягає в тому, що профілактика злочинів є водночас серед завдань як кримінології, так і криміналістики. Дані кримінології використовуються в криміналістичній характеристиці злочинів, а прийоми збирання профілактичної інформації застосовуються в кримінології. З інших галузей наукових знань (логіки, психології, кібернетики, фізіології, теорії інформації) криміналістика здобуває основні посилки для окремих теорій, розробки технічних засобів і тактичних прийомів збирання й дослідження доказів. Зокрема, дані психології та теорії спілкування використовуються для розробки прийомів допиту, а теорія відображення і категорії логіки - для розробки теорії криміналістичної ідентифікації. Без використання знань судової медицини важко уявити розслідування злочинів проти особи, а без судово-бухгалтерського обліку -економічних злочинів.

Криміналістика та оперативно-розшукова діяльність щільно взаємопов'язані. Цей зв'язок виражений, перш за все, у прийомах, що використовуються, засобах виявлення та збирання джерел доказової інформації виявлення ознак злочину. Разом з тим, оперативно-розшукова діяльність відрізняється своєю мобільністю, негласністю використання технічних засобів і тактичних прийомів, внаслідок застосування яких збирають тільки орієнтовну інформацію, а не доказову. Для одержання статусу доказу орієнтовна інформація повинна бути введена до процесу доказування процесуальними засобами. Багато оперативних технічних засобів використовуються при проведенні слідчих дій.

<< | >>
Источник: П. Д. Біленчук, В. К. Лисиченко, Н. І. Клименко та ін.. Криміналістика: Підручник. / За ред. П. Д. Біленчука- 2-ге вид., випр. і доп.- К.: Атіка,2001.- 544 с.. 2001

Еще по теме § 1. Криміналістика в системі юридичних наук:

  1. 3. Співвідношення криміналістики з іншими юр. науками й спеціальними дисциплінами. (Місце криміналістики у системі правових наук )
  2. § 6. Місце порівняльного правознавства в системі юридичних наук
  3. 9. Місце порівняльного правознавства в системі юридичних наук
  4. § 6. Теорія держави і права в системі юридичних наук
  5. Теорія держави і права в системі юридичних наук, її значення
  6. 1.3. Роль і місце теорії держави і права в системі юридичних наук
  7. § 3. Теорія держави і права в системі юридичних наук
  8. § 3. Місце загальної теорії держави і права в системі юридичних та інших суспільних наук
  9. ГЛАВА 1. Теорія держави і права в системі юридичних наук
  10. §2. Зв'язок криміналістики з юридичними науками
  11. § 3. Юриспруденція як система юридичних наук
  12. § 5. Теорія держави і права в системі суспільних наук
  13. 8. Місце порівняльного правознавства в системі гуманітарних наук
  14. 2. Місце кримінології в системі наук, її співвідношення з іншими галузями знань.
  15. 1.2. Теорія держави і права в системі суспільних наук
  16. Глава 2 КРИМІНАЛІСТИКА В СИСТЕМІ НАУК
  17. Місце психології в системі наук
  18.       § 2. Теорія держави і права в системі соціальних наук
  19. Глава 2. КРИМІНАЛІСТИКА В СИСТЕМІ ЮРИДИЧНИХ НАУК
  20. § 4. ФУНКЦІЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ 1 ПРАВА, її МІСЦЕ В СИСТЕМІ ЮРИДИЧНИХ НАУК