Фотографування слідів рук

Фотографування є одним із засобів фіксації слідів рук на місці їх виявлення та при проведенні криміналістичних експертиз. За допомогою вузлової зйомки фіксують предмети зі слідами на фоні навколишнього середовища.

Детальні знімки слідів рук фотографують у масштабі 1:1. Для отримання такого масштабу при зйомці фотоапаратом «Зеніт» використовують повний комплект подовжувальних кілець. Предмет розташовують так, щоб відстань між поверхнею, що знімається, і площиною плівки була приблизно рівна 20 см. Якщо сліди рук знаходяться на опуклих або увігнутих поверхнях, їх фотографують у меншому масштабі, щоб збільшити глибину різкості зображення.

Фотофафування слідів рук проводять зі штатива, спуск затвора здійснюють за допомогою тросика. Для усунення впливу на фотоматеріал стороннього світла на об'єктив фотоапарата надівають бленду. У ході зйомки треба стежити за тим, щоб площина задньої стінки фотоапарата була рівнобіжна поверхні, на якій знаходиться слід.

При природному освітленні сліди рук на місці виявлення можна сфотографувати, не використовуючи додаткові джерела світла. Для освітлення затінених ділянок предметів зі слідами використовують дзеркала, екрани з білого паперу. У разі відсутності достатнього природного освітлення для зйомки слідів рук використовують акумуляторні слідові ліхтарі (ФАС), кишенькові електричні ліхтарики, переносні автомобільні освітлювачі та електронні імпульсні лампи-спалахи.

Фотозйомка слідів може проводитися у відбитому світлі, або у світлі, що проходить.

114

Мал. 20. Схема освітлення при фотографуванні слідів рук у проникаючому світлі: 1 - освітлювач; 2 - об'єкт зйомки; 3 - маска; 4 - фотоапарат

у світлі, що проходить. Освітлюючи таким світлом предмет, який знімають, накладають на нього маску з чорного паперу, у якому є отвір, що трохи більший за розмір сліду. Джерело світла, наприклад, імпульсну лампу, встановлюють за об'єктом таким чином, щоб промені від спалаху не потрапляли в об'єктив (мал. 20).

Для визначення найбільш вигідного положення лампи роблять пробні спалахи, в процесі яких по матовому склу фотоапарата спостерігають за зображенням. У світлі, що проходить, на місці події, можна сфотографувати сліди, що знаходилися на рівних прозорих поверхнях, наприклад, на склі шаф, вікон, вітрин. Забарвлені сліди рук на непрозорих об'єктах фотографують у відбитому світлі.

Фотографічне зображення забарвлених поверхневих слідів рук, що знаходяться на непрозорих предметах з гладкою поверхнею, може бути отримано рефлексним способом. Цей спосіб зручний для зйомки слідів на поверхнях, що сильно виблискують, або на предметах циліндричної форми. Рефлексна зйомка проводиться в такий спосіб. На поверхню, де є слід, обережно накладають рефлексний фотопапір емульсійним шаром до сліду. Потім з боку підкладки фотопапір освітлюють. Після проявлення утворюється негативне зображення сліду в масштабі 1:1, з якого контактним способом виготовляють позитивний відбиток. Якщо ж знімок сліду з цього відбитку треба отримати в більшому масштабі, то рефлексний негатив можна перезняти безпосередньо на фотопапір з потрібним збільшенням. Негатив, отриманий у процесі рефлексної зйомки, можна використовувати для проекційного друку. Для збільшення прозорості фотопаперу його змащують вазеліном.

Об'ємні сліди рук, утворені за рахунок зміни рельєфу слідосприймаючої поверхні (наприклад, на вершковому маслі, замазці, пластиліні і т. п.), освітлюються одностороннім бічним світлом, спрямованим під гострим кутом до поверхні сліду.

115

розташовуючи їх на значній відстані від сліду. Фотозйомка повинна проводитися в затемненому помешканні.

З об'ємних слідів рук особливо важко фотографувати сліди, залишені на предметах із зледенілою поверхнею. Такі сліди дуже складно доставляти для зйомки в лабораторію, тому їх фотографують на місці виявлення.

У зв'язку з тим, що сліди рук на зледенілій поверхні мають деякий рельєф, їх фотографують в косонаправлених променях. Оскільки кристалики льоду сильно відблискують, освітлення повинно бути розсіяним. Фотографування при денному світлі проводять з екраном із картону (розміром 20x20 см), що одягається на об'єктив фотоапарата. Екран затінює частина предмета, усуває влучення прямих променів на сліди, що фотографуються, з боку камери. Подальше регулювання світла полягає в тому, щоб шляхом прикриття ділянки зі слідом з різних боків отримати зображення потрібного контрасту. Для збільшення чіткості слідів їх можна злегка напилити сухим дрібним порошком графіту. Порошок наносять на слід пульверизатором. Чіткість сліду при цьому підвищується за рахунок нерівномірного осідання часток порошку на поглиблені і опуклі частини сліду. До напилення слід потрібно сфотографувати в тому вигляді, в якому він був виявлений. Фотографувати сліди рук на зледенілій поверхні треба при температурі нижче О °С. Штучні джерела світла поміщають на відстань, що виключає дію тепла на слід.

Для фотографування чітких слідів малоформатними фотоапаратами можна використовувати плівки Фото-32, КН-2, НК-2Ш з обробкою їх контрастним проявником; забарвлені сліди або сліди, що знаходяться на кольорових поверхнях, фотографують із відповідним підбором фотоматеріалів та світлофільтрів.

Фотографування слідів рук у лабораторних умовах проводять за допомогою фотоапаратури, призначеної для макрозйомки (МРКА та ФМН-2), а також для репродукції (УРУ, СГРА, «Білорусь СБ-1»).

Основні умови зйомки, які забезпечують одержання високоякісних фотознімків слідів рук, підбирають у залежності від виду слідів що фотографуються і характеристики об'єктів, на яких вони знаходяться.

Для фотографування слідів рук в лабораторних умовах користуються спеціальними освітлювачами ОІ-9М, 01-19 та ін. Освітлювач розташовують за об'єктом, що фотографується і, змінюючи його положення щодо оптичної осі об'єктива, домагаються, щоб відбитки папілярних ліній руки були чіткими на матовому склі і мали вигляд яскравих білих ліній на темному фоні. Освітлення

116

І

найбільш ефективне, якщо освітлювач максимально наближений до лінії головної оптичної осі об'єктива. Для збільшення контрасту зображення за об'єктом зйомки, на деякій відстані від нього, розташовують темний фон (тканину, картон або папір чорного кольору). Поверхню досліджуваного предмета, на якій відсутні сліди рук, прикривають маскою. При освітленні слідів рук на просвіт промені світла, що проходять через ділянки скла, на яких є відбитки папілярних ліній, розсіюються і потрапляють в об'єктив фотоапарата. Промені, що пройшли через ділянки скла, де немає відбитків, не розсіюються і в об'єктив не потрапляють. Таким чином, після проявлення на негативі утвориться зображення сліду, на якому відбитки папілярних ліній будуть чорними, а проміжки між ними - білими. При друкуванні з такого негатива утвориться фотознімок пальцевого відбитка з білими папілярними лініями на чорному фоні. Для одержання звичайного, придатного для порівняння, відбитку з первинного фотозображення виготовляють контратип на фотоматеріалах з прозорою підкладкою.

Фотозйомку слідів рук на просвіт можна проводити безпосередньо на фотопапір. Щоб уникнути дзеркальності зображення, предмет поверхнею, на якій знаходяться сліди, обертають у бік, протилежний об'єктиву фотокамери.

Для підвищення контрасту зображення при фотографуванні слідів рук у світлі, що проходить, застосовують спеціальне освітлення за методом темного поля з центральною діафрагмою, яка перекриває в оптичній системі центральний пучок світла, розташованої перед об'єктивом або освгтлювачем діафрагму (мал. 21). Сутність першої схеми освітлення полягає в тому, що перед джерелом світла

Мал. 21. Схема освітлення при зйомці слідів рук за методом темного поля з центральною діафрагмою

117

перед об'єктивом встановлюють матове скло 2 і діафрагму 3 з невеликим діючим отвором. Між діафрагмою і об'єктивом апарата розташовують конденсорну лінзу 4, що проектує зображення діючого отвору на центральну діафрагму 6, що знаходиться перед об'єктивом 7. Об'єкт зйомки 5 встановлюють біля конденсорної лінзи. За цією схемою освітлення світло від джерела проходить через матове скло, потрапляє на конденсорну лінзу і, потім, збирається в з'єднаному фокусі на центральній діафрагмі. Таким чином, пряме світло від освітлювача в об'єктив не проходить, а потрапляють лише промені, розсіяні частками речовини, якою утворений слід. Для створення такого освітлення в комплекті приладу МРКА є освітлювач і центральна діафрагма, що одягається на об'єктив. Зйомку на цьому приладі проводять таким чином. Освітлювач темного поля 3 встановлюють на предметний столик, на об'єктив фотоапарата одягають центральну діафрагму. Об'єкт зі слідами рук 2 кладуть на поверхню конденсорної лінзи освітлювача. Потім фотокамеру встановлюють у положення, з якого можна одержати необхідний масштаб зйомки, і фокусують світловий пучок на центральній діафрагмі.

Фотографуючи сліди рук, за другою схемою освітлення, методом темного поля, центральну діафрагму встановлюють перед лінзою освітлювача. Перед джерелом світла встановлюють лінзу, біля якої розташовують центральну діафрагму 3. Конденсорна лінза 4 відкидає зображення цієї діафрагми в площину ірисової діафрагми об'єктива 6. Об'єкт зйомки 5 розташовують між конденсорною лінзою і об'єктивом фотокамери. Діафрагму об'єктива закривають доти, поки її краї не зійдуться з краями зображення центральної діафрагми. Для створення такого освітлення при фотозйомці слідів рук на приладі ФМН-2 замість світлофільтра вставляється центральна діафрагма. Освітлювальна система приладу настроюється за схемою, застосовуваною при роботі з мікроскопом (мал. 22).

Мал. 22. Схема оптичної частини приладу ФМН-2 під час зйомки слідів рук у світлі, що проходить за методом темного поля

118

За цією схемою освітлення промені світла від лампи потрапляють на лінзу освітлювача 2 і виходять з неї паралельним пучком. Потім промені проходять через цілком відкриту польову діафрагму 3 і центральну діафрагму 4, що перекриває центральну частину пучка. Далі крайні промені відбиваються дзеркалом 5, проходять через цілком відкриту апертурну діафрагму 6 і збираються конденсорною лінзою 7. Після відбиття від дзеркала 8 промені світла потрапляють на об'єкт зйомки 9. Далі промені, розсіяні частками речовини сліду, проходять через об'єктив 10, а крайові промені затримуються діафрагмою.

Об'єкт зйомки на приладі ФМН-2 може бути розташований на деякій відстані від верхньої плити основи. Ця обставина, за наявності потужного променя, що падає від кінопроекційної лампи, дає можливість фотографувати на приладі ФМН-2 сліди рук, що знаходяться на електролампочках, тонкостінних колбах і склянках. Проходження світлового потоку через другу стінку скла в цьому випадку не чинить істотного впливу на якість зображення, тому сліди рук, що знаходяться на електролампі, можна фотографувати безпосередньо на фотопапір.

Фотографування слідів рук за методом темного поля можна здійснити і на репродукційній установці. Найбільше поширеними є схеми освітлення з конденсором і рефлектором (мал. 23). При освітленні слідів рук через конденсор джерело світла встановлюють навпроти об'єктива на лінії його центральної оптичної осі (мал. 23, а). Перед джерелом світла розташовують дволінзовий конденсор 2 від фотозбільшувача 13x18 см. Середину лінзи, зверненої в бік фотокамери, закривають диском 3 (діаметром 8-10 см) з чорного паперу. На невеликій відстані від конденсора ставлять непрозорий екран-маску 4 з круглим отвором дещо меншого діаметра, від диску на лінзі конденсора. Об'єкт зйомки 5 розташовують між маскою і об'єктивом фотокамери б приблизно в тому місці, де кінчається тіньовий конус від диска на конденсорі. При освітленні слідів рук за допомогою рефлектора 2 (мал. 23, б) його розташовують за джерелом світла.

б)

Мал. 23. Схема освітлення при зйомці слідів рук за методом темного поля: а - з конденсором; б - з рефлектором

119

Перед джерелом світла встановлюють непрозорий диск розміром 8-10см), що закриває доступ прямим променям в об'єктив фотоапарата 6. Екран-маска 4 і об'єкт зйомки 5 встановлюється так, як при освітленні з конденсором.

Сліди рук, що знаходяться на непрозорих предметах, а також на забрудненому склі, фотографують у відбитому світлі. Виявлення безфарбних слідів і їх фотографічної фіксації у відбитому світлі засновані на використанні різноманітної спроможності фону, що відбиває, і слідів. Ділянки гладкої поверхні предмета, на яких слід відсутній, відбивають світло дзеркально, а речовина сліду - розсіяно. При цьому можливі два варіанти освітлення. Якщо світло, що дзеркально відбилося від поверхні предмета, потрапить в об'єктив, то після проявлення утвориться негативне зображення сліду. З такого негатива за допомогою звичайного позитивного процесу можна отримати фотовідбитки слідів. Якщо в об'єктив потраплять тільки промені, розсіяні частками потожирової речовини, то після проявлення, на фотошарі утвориться позитивне, але дзеркальне зображення сліду. В цьому випадку для усунення дзеркальності зображення зйомку проводять через дзеркало або призму, встановлену на шляху променів перед об'єктивом або перед матовим склом.

Для освітлення слідів рук на непрозорих предметах використовують освітлювачі ОІ-9М та інші подібні їм джерела світла. У складних випадках для зйомки слідів, що знаходяться на поверхнях, що сильно виблискують, а також на об'єктах циліндричної або сферичної форми, застосовують спеціальні методи освітлення. Найбільш поширеними з них є вертикальне освітлення і освітлення за методом «блукаючого» відблиску.

При фотозйомці слідів рук на металевих поверхнях, що значно виблискують, або на об'єктах, що покриті змазкою, застосовується вертикальне освітлення (спрямоване від об'єктива на об'єкт). Таке освітлення створюють багатоламповими кільцевими освітлювачами, що закріплюються на дошці фотоапарата.

У комплект приладу МРКА входить спеціальний кільцевий освітлювач, у який вмонтовано 20 електричних ламп по 3,5 Вт. Такий освітлювач закріплюють на кронштейні перед об'єктивом. Для фотографування слідів на поверхнях, що виблискують, можна також застосувати круговий освітлювач з лампочками, що переміщуються. Такі освітлювачі промисловістю не випускаються, але їх можна виготовити в криміналістичній лабораторії. Освітлювач - це коло з оргскла діаметром 25-30 см. У його центрі вирізують отвір по діаметру оправи об'єктива. Від центру до країв кола роблять прорізи, по яких у необхідних випадках переміщають електролампи. Налагодивши кругове освітлення переміщенням лампочок домагаються найбільш чіткого виділення слідів.

Безбарвні сліди рук, розташовані на циліндричних поверхнях, наприклад, на пляшці або на круглій склянці, фотографують з освітленням за методом «блукаючого» відблиску. Цей метод полягає в тому, що об'єкт зйомки, наприклад, пляшку зі слідами рук, освітлюють джерелом світла, що переміщається

120

Мал. 24. Схема освітлення за методом «блукаючого» відблиску:

1 - освітлювач; 2 - пальцевий відбиток; З - маска; 4 - фотокамера.

Стрілкою показаний напрямок руху освітлювача

за час витримки по кривій дугоподібній лінії (мал. 24). Для освітлення можна використовувати люмінесцентні лампи ДС-15, 20, ЗО та ін., що створюють відблиск у вигляді прямої лінії. Верхню частину лампи, що звернена в бік об'єктива, прикривають смужкою чорного паперу. Одиночні сліди освітлюють софітами приладу ФМН-2 або іншими джерелами світла зі спіраллю, що перевищує за розміром слід пальця. Якщо сліди рук знаходяться на сферичних поверхнях, переміщення освітлювача можна робити в двох взаємно перпендикулярних напрямках. При зйомці за методом «блукаючого» відблиску на фотопластинці утвориться негативне зображення, з якого в процесі звичайного друку отримують позитивне зображення сліду.

При освітленні відбитим світлом скляних предметів циліндричної і сферичної форм у їх внутрішній порожнині внаслідок багаторазового відбиття світло сильно розсіюється, і це зменшує контраст зображення. Для усунення впливу розсіяного світла обернений бік скла рекомендується зафарбувати чорною фарбою. У пляшку або в іншу посудину можна також налити темну рідину (туш, чорнило і т. п.). Поверхню предмета, зверненого в бік об'єктива, для обмеження доступу зайвого світла у внутрішню порожнину, варто прикрити маскою з чорного паперу з отвором за розміром слідів, що фотографуються.

Безбарвні сліди рук є малоконтрастними об'єктами з тонкою структурою, тому фотоматеріали для їх фіксації повинні бути дрібнозернистими, з високим коефіцієнтом контрастності, і з великою роздільною здатністю. В лабораторних умовах безбарвні сліди рук фотографують на плівки ФТ-10, 20, ЗО або репродукційні штрихові пластинки. Якщо в процесі фотографування слідів з метою посилення контрасту зображення виготовляють проміжні негативи - контратипи, то в цьому випадку застосовують несенсибілізовані фотоматеріали. Ступінь їх контрастності підбирається в залежності від якості зображення на негативі: для виготовлення позитива з малоконтрастного негатива використовують діапозитивні фотопластинки або фототехнічну плівку ФТ-30, для контратипування з висококонтрастного негатива - фототехнічну плівку ФТ-10 або репродукційні полутонові фотопластини. При фотографуванні слідів рук на фотопапір застосовують глянцевий контрастний папір «Унібром», «Новобром» та ін. з гладкою поверхнею.

Фотографічна зйомка забарвлених слідів рук, залишених кров'ю, фарбою і т. д., а також слідів, виявлених різноманітними порошками і реактивами, час-

121

то проводиться технічними засобами і прийомами, що застосовуються для зйомки безбарвних слідів. Забарвлені сліди рук видимі більш чітко і можуть мати різноманітні колірні відтінки, тому можливе застосування інших способів зйомки.

Забарвлені сліди рук, що знаходяться на плоских прозорих об'єктах, наприклад, на шибці, на світлій дактилоскопічній плівці, можна сфотографувати в світлі, що проходить способом контактного або проекційного друку.

Фотознімки таких слідів контактним способом одержують таким чином. На рівну поверхню кладуть аркуш чорного паперу. На ньому розташовують діапозитивну фотопластинку емульсійним шаром догори.

На пластину, уникаючи ковзання, кладуть скло або слідокопіювальну плівку зі слідом. Для кращого контакту скло по краях рекомендується притиснути яким-небудь вантажем. Потім над склом або плівкою на якийсь час вмикають електролампу. Після цього фотопластинку проявляють звичайним способом.

Фотознімки забарвлених слідів рук при проекційному способі отримують за допомогою фотозбільшувача. Для цього скло або дактилоскопічну плівку зі слідами пальців розташовують у збільшувачі на місці негативної рамки і проводять друк на діапозитивні фотопластинки. З негативу, що утворився після проявлення, виготовляють фотовідбиток сліду. За допомогою фотозбільшувача 13x18 см можна отримати зображення слідів рук, що знаходяться на значних за розміром стеклах.

Забарвлені сліди рук на непрозорих предметах з дерева, металу, пластмаси і т. д. фотографують у відбитому світлі. Якщо такі сліди забарвлені темними барвниками і знаходяться на предметах з білою поверхнею, їх фотографують за правилами репродукційної зйомки. Сліди рук на темній дактилоскопічній плівці фотографують при рівномірному двосторонньому бічному освітленні. В цьому випадку перед фотографуванням з плівки видаляють покривний шар, що послаблює зображення сліду. Оскільки слід на дактилоскопічній плівці розташований дзеркально, фотографування можна проводити безпосередньо на фотопапір. При цьому утворюється правильне, за розташуванням, позитивне зображення сліду. Забарвлені сліди рук на шорстких поверхнях, наприклад, на фанері, на тканинах і тому подібних об'єктах, можна також фотографувати при рівномірному двосторонньому освітленні. Кращі ж результати утворюються при фотозйрмці даних слідів з вертикальним освітленням, спрямованим на предмет від об'єктива. Забарвлені сліди рук, що знаходяться на непрозорих предметах з гладкою поверхнею, можна також фотографувати рефлексним способом.

Найбільш складним випадком є фотографування забарвлених слідів рук на дзеркалі через здвоєність зображення сліду і потрапляння в поле зображення фотоапарата відбитків у дзеркалі. Усунути ці перешкоди можна декількома способами. Найбільш простий спосіб полягає у фотографуванні слідів при бічному освітленні (під кутом 30-45°) з диском перед об'єктивом фотокамери. Диск з картону з круглим отвором у його центрі (діаметром 1-1,5 см) прикріплюють перед об'єктивом. Діаметр диска повинен перевищувати розміри

122

фотоапарата, а центр його отвору збігатися з центром об'єктива. Колір картонного диска підбирається в залежності від кольору відбитка. Для зйомки білих відбитків установлюють чорний диск, а темних відбитків - білий диск. На дзеркало рекомендується покласти маску з чорного паперу з вирізом за розміром сліду, що фотографується.

Фотозйомку слідів рук на дзеркалі можна зробити і без картонного диска. Для цього дзеркало встановлюють на екрані фотоустановки під кутом (приблизно 15-30°) до головної оптичної вісі. Потім дзеркало освітлюють бічним світлом, спрямованим під кутом 30-40°. Нахил дзеркала істотно не порушує різкості зображення і не призводить до значних перекручувань розмірів і форм деталей візерунка. Для фотографічної фіксації сліду на дзеркалі іноді застосовують фотозйомку у відбитих ультрафіолетових променях. Для цього слід перед зйомкою оброблюють яким-небудь темним порошком і фотографують через кварцовий об'єктив на несенсибілізовані фотопластинки. Об'єкт освітлюють ультрафіолетовими освітлювачами із світлофільтром, що пропускає промені, при цьому довжина хвиль повинна бути меншою 365 ммк. Оскільки промені з довжиною хвилі менше 365 ммк поглинаються склом, на знімку залишається тільки зображення сліду.

Сліди рук, забарвлені речовинами, що мають кольоровий відтінок, або знаходяться на кольоровому фоні, фотографують із відповідним добором спектральних характеристик фотоматеріалів і світлофільтрів. Кольорові відбитки рук на білих предметах фотографують із світлофільтрами додаткового до них кольору або на фотоматеріали, не чутливі до світла, що відбивається речовиною сліду; на чорних поверхнях - без світлофільтра, але із застосуванням фотоматеріалів, чутливих до кольору речовини сліду. При фотозйомці слідів, виявлених чорними порошками на кольоровому фоні, застосовують світлофільтри кольору фону; при фотозйомці слідів, забарвлені білими порошками, світлофільтр повинен мати колір, додатковий до кольору фону. Якщо забарвлені сліди знаходяться на поверхні, яка також має колірний відтінок, то для одержання контрастного зображення слідів застосовують фільтр, що затримує світло, що йде від фону і пропускає промені, що відбиваються слідом. У цьому випадку можна також застосувати фільтр, що пропускає світло, відбите від фону і затримуючих променів, що йдуть від сліду. Так, наприклад, при фотографуванні сліду пальця, утвореного синім чорнилом на папері жовтого кольору, доцільно застосувати жовтий світлофільтр з ізоортохроматич-ними фотоматеріалами.

Сліди рук на багатомірних об'єктах, наприклад на малюнках тарілок, чашок, книг, обробляють перед зйомкою порошком графіту, окису міді або іншої речовини, що поглинає інфрачервоні промені. Потім їх фотографують у відбитих інфрачервоних променях. Для оброблення таких слідів можна також застосувати порошок речовини, що люмінесціює в ультрафіолетових променях. Слабовидимі сліди необхідно сфотографувати до обробки їх порошками.

На практиці зустрічаються випадки, коли сліди рук знаходяться з обох боків скла, причому вони за місцем розташування перекривають один одного.

123

Такі сліди звичайно переносять на слідокопіювальні плівки і потім фотографують. Якщо ж за якихось причин такі сліди необхідно сфотографувати на склі, то застосовують такий спосіб. Сліди з одного боку скла обробляють порошком, наприклад, червоного кольору, і фотографують на несенсибілізрвані фотоматеріали. Потім слід на протилежному боці напилюють порошком іншого кольору, наприклад, чорного, і фотографують з червоним світлофільтром або на червоному фоні на панхроматичні матеріали. Сліди можна також обробити порошками, що люмінесціюють, і фотографувати окремо в ультрафіолетових променях.

Об'ємні сліди рук у лабораторних умовах освітлюють освітлювачем ОІ-9М. Кут падіння світла стосовно площини сліду - 10-20°. Напрямок освітлення повинен бути по можливості перпендикулярним основному потоку папілярних ліній. Сліди, в яких відобразилися дугові і петльові узори, фотографують, як правило, при одній експозиції. Фотографуючи кругові узори для пророблення всіх елементів роблять дві експозиції з різним напрямком освітлення.

Особливо складно одержати задовільні знімки об'ємних слідів рук на стеарині через виникнення сильних відблисків. У таких випадках об'єкти, на яких знаходяться сліди, рекомендується обробити яким-небудь порошком або барвником. Так, наприклад, ділянку зі слідами злегка обпилюють порошком графіту. Найбільш чіткі сліди обережно фарбують чорною друкарською фарбою, наносячи її тонким шаром тільки на виступаючі частини сліду.

Фотографуючи сліди рук на речовинах, що легко плавляться (масло, пластилін і т. п.), об'єкти освітлюють через теплопоглинаючий фільтр, що складається зі скляного посуду з рівнобіжними стінками, який перед зйомкою заповнюють чистою, прозорою водою. Освітлювач включають тільки під час настроювання освітлення і експонування.