БРАХМАНИ Й АРАНЬЯКИ - ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ РЕЛІГІЙНОЇ ДУМКИ

Згодом ритуально-практичні настанови брахманів склали збірники своєрідних ритуальних «інструкцій» і роз’яснень. Вони регламентували широку сферу поводження. Як і самі жреці, тексти називалися брахманами.

Брахмани утворили особливий клас текстів, зайнятих, скоріше, релігійністю, ніж релігією.

Збережені брахманічні тексти являють собою дуже широке коло. Найбільш значний текст - Шатапатха-брахамана (прибл. ІХ-УПІ ст. до н.е.) містить сюжети, важливі для визначення основ наступного індуїзму.

Брахманічна картина світу мала головні риси всякої ритуальної картини буття. З функцією жерців-брахманів було пов’язане посилення символічної сторони ритуалу і виділення головного начала всіх ритуальних процедур та, одночасно, субстрату всіх речей у світі. У пантеоні богів на перший план висунувся бог-творець Праджапаті, ставши персоніфікованою творчою силою і першоосновою усього сущого, що породжує світ і зберігає його. Подальший міфологічний розвиток ця ідея одержала в концепції індуїстської тріади (тримурті).

За змістом до брахманів близькі араньяки («лісові книги») - трактати, призначені для самітників (пустельників) з правилами їхньої поведінки. Таким чином, використовуючи міфи і ритуали Вед, брахмани підготували наступний ступінь у розвитку релігійної традиції в стародавній Індії. Вони ж стали самовираженням перехідного періоду від Вед до власне індуїзму.

6.2.