Особливості оподаткування дивідендів

Податки є важливим елементом фінансових відносин і являють собою обов’язкові платежі, які встановлює держава для юридичних та фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних видатків.

Акціонерні товариства сплачують загальнодержавні і місцеві податки та збори, розрахунок яких здійснюється відповідно до існуючої законодавчої бази. Розрахунок та сплата податків, обов’язкових платежів та зборів акціонерним товариством здійснюється за загальним механізмом, встановленим для суб’єктів господарювання в Україні, який регламентується Податковим кодексом. Особливості оподаткування акціонерних товариств існують лише в частині оподаткування дивідендів.

Ураховуючи передбачені вітчизняним законодавством положення щодо нарахування та сплати податків, можна виділити такі напрями реалізації механізму оподаткування дивідендів:

• загальний порядок оподаткування дивідендів, що сплачуються акціонерними товариствами;

• оподаткування дивідендів, що сплачуються акціонерними товариствами юридичним особам - нерезидентам України;

• оподаткування дивідендів, сплачених фізичним особам;

• оподаткування дивідендів, отриманих акціонерними товариствами від інших суб’єктів господарювання.

Загальний порядок оподаткування дивідендів акціонерних товариств передбачає обов’язковість сплати авансового внеску до бюджету незалежно від того, чи є вони платниками податку на прибуток та наявності податкових пільг. При цьому авансовий внесок товариство сплачує за власний рахунок, тобто сплачені ним податки не зменшують обсягів дивідендів, які воно зобов’язане сплатити своїм акціонерам.

Авансовий внесок обчислюється як добуток ставки податку на прибуток та суми дивідендів, що фактично виплачуються.

Враховуючи поступовість процесу зміни ставок податку на прибуток у період трансформації податкової системи України у зв’язку із введенням у дію Податкового кодексу, для оподаткування дивідендів акціонерними товариствами слід використовувати такі ставки податку на прибуток:

• зі січня 2012 року до 31 грудня 2012 року включно - 21 %;

• зі січня 2013 року до 31 грудня 2013 року включно - 19 %;

• з 1 січня 2014 року - 16 %.

До бюджету нарахований авансовий внесок має бути сплачений раніше або одночасно із виплатою дивідендів.

Авансовий внесок не сплачується

• при реінвестиції дивідендів, тобто якщо нараховані дивіденди виплачуються у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих акціонерним товариством, але така виплата не повинна призводити до зміни пропорцій участі акціонерів у його статутному капіталі;

• якщо акціонерне товариство, яке сплачує дивіденди, є інститутом спільного інвестування;

• при виплаті дивідендів на користь фізичних осіб;

• у разі виплати дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії у межах сум дивідендів, отриманих материнською компанією від інших осіб (сума нарахованих материнською компанією дивідендів, яка перевищує суму отриманих нею дивідендів, підлягає оподаткуванню за чинними правилами, тобто на цю суму нараховується та сплачується авансовий внесок);

• при виплаті дивідендів платниками фіксованого сільськогосподарського податку;

• якщо акціонерне товариство є управителем фонду операцій з нерухомістю, який здійснює виплати платежів власникам сертифікатів цього фонду в результаті розподілу доходу.

У подальшому сплата авансового внеску враховується акціонерними товариствами при обчисленні сум податку на прибуток: на суму попередньо сплаченого у зв’язку з нарахуванням дивідендів авансового внеску зменшується сума нарахованого податку в тому періоді, коли було сплачено авансовий внесок. Якщо нарахований податок на прибуток менший, ніж сума сплаченого авансового внеску, різницю переносять на наступні податкові періоди, доки зменшення податкових зобов’язань зі сплати податку на прибуток повністю не компенсує суму сплаченого авансового внеску.

Акціонерні товариства - платники єдиного податку - теж здійснюють нарахування та сплату авансового внеску із податку на прибуток до бюджету, до якого зараховується єдиний податок, якщо прийнято рішення виплатити дивіденди. Проте нормами податкового законодавства не передбачено можливість відшкодування сум авансового внеску за рахунок зменшення на його величину сум єдиного податку, що підлягають сплаті у звітному періоді.

Оподаткування дивідендів, що сплачуються акціонерними товариствами юридичним особам - нерезидентам України, передбачає утримання так званого податку на репатріацію в розмірі 15 % від суми дивідендів, що перераховуються на рахунок нерезидента в Україні або за кордоном. До бюджету утриманий податок перераховується акціонерним товариством під час виплати дивідендів.

Порядок оподаткування дивідендів, сплачених акціонерним товариством фізичним особам, є однаковим для виплат резидентам і нерезидентам України. Оподаткування дивідендів, сплачених фізичним особам, має відмінності тільки залежно від виду корпоративних прав, за якими відбувається виплата дивідендів.

Дивіденди, сплачені фізичним особам за корпоративними правами, що не мають привілейованого статусу щодо отримання доходу за ними, оподатковуються податком на доходи та включаються до складу місячного оподатковуваного доходу відповідної фізичної особи. При цьому утримання податку на доходи фізичних осіб, отриманих у вигляді дивідендів, відповідно до вимог Податкового кодексу України здійснює акціонерне товариство, що здійснило виплату цих дивідендів. У цьому випадку акціонерне товариство зменшує обсяги фактичних виплат дивідендів фізичним особам на суму нарахованого на них за ставкою 5 % податку з доходу.

Утриманий у такий спосіб податок на доходи фізичних осіб перераховується акціонерним товариством до бюджету під час виплати дивідендів єдиним платіжним документом. Тобто банки зобов’язані приймати платіжні документи на виплату дивідендів, тільки якщо акціонерне товариство одночасно подає платіжний документ на перерахування податку до бюджету. А при виплаті дивідендів із каси товариства податок на доходи повинен бути перерахований до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем виплати.

Акціонерне товариство не утримує податок на доходи у випадку, якщо здійснюється реінвестування дивідендів, що виплачуються фізичним особам, з метою збільшення статутного капіталу на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

Дивіденди, нараховані на привілейовані акції, власниками яких є фізичні особи незалежно від країни їх приналежності, прирівнюються до заробітної плати з відповідним оподаткуванням та включенням суми виплат до складу витрат платника податку на прибуток, тобто оподатковуються за ставкою:

• 15 % для суми дивідендів, яка з іншими зарплатними виплатами не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати;

• 17 % - для суми понад десятикратний розмір мінімальної заробітної плати із суми перевищення.

Такий механізм оподаткування застосовується у випадку оподаткування дивідендів, що виплачуються фізичним особам у фіксованому розмірі (наприклад, за привілейованими акціями), а також якщо сума дивідендів за корпоративними правами, отриманих фізичними особами, є більшою за суму виплат, розрахованих на будь-яку іншу акцію (корпоративне право) акціонерного товариства.

При оподаткуванні дивідендів, сплачених акціонерним товариством фізичним особам, необхідно враховувати, що вони не обкладаються єдиним соціальним внеском незалежно від характеру “привілейованості” корпоративних прав, за якими нараховані такі дивіденди.

Оподаткування дивідендів, отриманих акціонерними товариствами від інших суб’єктів господарювання, впливає на формування податкових зобов’язань акціонерного товариства зі плати податку на прибуток.

При розрахунку податкових зобов’язань зі сплати податку на прибуток необхідно враховувати, що згідно з положеннями Податкового кодексу України суми нарахованих акціонерним товариством дивідендів не включаються до його витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, а дивіденди, отримані акціонерним товариством від інших суб’єктів господарювання - резидентів України, які є платниками податку на прибуток, - до відповідного доходу. Виняток із загального правила становлять лише постійні представництва акціонерних товариств - нерезидентів в Україні, які мають відносити до складу доходу при обчисленні податку на прибуток дивіденди, отримані від резидентів України.

За загальним правилом дивіденди від нерезидентів включаються до доходу, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, їх

одержувача - резидента України в процесі обчислення податку на прибуток за наслідками податкового періоду, на який припадає отримання таких дивідендів. Проте якщо нерезидент - платник дивідендів - перебуває під контролем одержувача і при цьому не має офшорного статусу, то дивіденди від нього у складі доходу для обчислення податку на прибуток не враховуються.

Питання для самоконтролю

У чому полягає роль дивідендної політики акціонерного товариства? Які основні завдання дивідендної політики акціонерного товариства? Які фактори впливають на вибір дивідендної політики акціонерного товариства?

Якими принципами доцільно керуватися при формуванні дивідендної політики акціонерного товариства?

Які основні етапи формування дивідендної політики акціонерного товариства?

Які основні теорії дивідендної політики акціонерних товариств?

Які основні типи дивідендної політики акціонерних товариств? Визначте основні переваги та недоліки типів дивідендної політики. В яких випадках акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів? Який порядок виплати дивідендів в акціонерному товаристві?

Тести

Дивіденд - це:

а) частина дивідендного фонду акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію;

б) частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу;

в) частина резервного фонду акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу;

г) частина дивідендного фонду акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на кількість акцій певного типу та/або класу, що належать йому.

Теорія відповідності дивідендної політики складу акціонерів стверджує, що:

а) акціонерне товариство повинне здійснювати таку дивідендну політику, що відповідає очікуванням міноритарних акціонерів;

б) акціонерне товариство повинне здійснювати таку дивідендну політику, ефективність якої визначається можливістю мінімізації

податкових виплат за поточними і майбутніми виплатами власникам;

в) акціонерне товариство повинне здійснювати таку дивідендну політику, що відповідає очікуванням більшості акціонерів;

г) акціонерне товариство повинне сплачувати незмінний розмір дивідендів.

3. Суть політики стабільного дивідендного виходу полягає:

а) в додержуванні щорічного постійного розміру дивіденду на акцію та ніколи його не знижувати;

б) в додержуванні щорічного постійного розміру дивідендного виходу та щорічне його підвищення;

в) встановлення оптимального значення дивідендного виходу і дотримування його протягом певного періоду;

г) встановлення оптимального значення дивіденду та сплата екстра- дивіденду залежно від ефективності роботи компанії.

4. Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за простими акціями, якщо:

а) звіт про фінансові результати не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;

б) власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю;

в) підприємство отримало збитки;

г) у товаристві відсутній дивідендний фонд.

5. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається:

а) на підставі положень статуту акціонерного товариства;

б) спостережною радою акціонерного товариства;

в) загальними зборами акціонерного товариства;

г) правлінням акціонерного товариства.

6. Акціонерне товариство виплачує дивіденди:

а) лише грошовими коштами;

б) грошовими коштами та акціями;

в) товарами;

г) грошовими коштами та товарами.

7. Коефіцієнт дивідендних виплат розраховується як:

а) відношення дивіденду на акцію до прибутку на акцію акції;

б) відношення дивіденду на одну акцію до курсу акції;

в) відношення ринкової ціни акції до прибутку на акцію;

г) відношення прибутку на акцію акції до дивіденду на акцію.

8. Виплата дивідендів за акціями здійснюється у строк, з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів, що не перевищує:

а) три місяці;

б) шість місяців;

в) 9 місяців;

г) один місяць.

9. Агресивному підходу формування дивідендної політики відповідає:

а) політика стабільного розміру дивідендних виплат;

б) залишкова політика дивідендних виплат;

в) політика постійного зростання розміру дивідендів;

г) політика мінімального стабільного розміру дивідендів з надбавкою в окремі періоди.

10. Розмір дивідендів за привілейованими акціями всіх класів визначається:

а) у статуті акціонерного товариства;

б) у протоколі загальних зборів акціонерів;

в) рішенням спостережної ради;

г) рішенням власника контрольного пакета акцій.

11. Залишкова дивідендна політика акціонерного товариства має такі характеристики:

а) забезпечення зростання ринкового курсу акцій;

б) залежність від фінансових результатів;

в) забезпечення фінансової незалежності;

г) мінімізація самофінансування.