Основні умови дійсності контрактів.

173

яких такий контракт не можна вважати дійсним .

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Зміст будь-якого господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору174.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (табл. 8).

Таблиця 8

Господарський договір Обов'язкові або істотні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) Додаткові або факультативні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) найменування сторін здача — приймання предмет страхування якість відвантажувальні реквізити кількість гарантії базисні умови постачання пакування і маркування ціна форс-мажорні обставини умови платежу санкції і рекламації (штрафи і претензії) юридичні адреси і підписи сторін арбітраж та ін. Цивільний кодекс України від 16.01.03 № 435-]V, ст. 638.

Господарський кодекс України від 16.01.03 № 436-!V, п. 4 ст. 180.

Дотримання форми зовнішньоекономічного контракту — одна з основних умов його дійсності. Недодержання форми зовнішньоторговельних угод і порядку їх підписання тягне за собою недійсність угоди. Форма договору визначається ст.

Обов'язковість письмової форми зовнішньоекономічного контракту встановлюється ч. 2 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать законодавству. Дії, що здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контрак-ти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.

Форма зовнішньоекономічних договорів (контрактів) щодо земельних ділянок, будівель та іншого нерухомого майна, розташованого на території України, визначається законами України.

Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) визначаються правом місця його укладення, якщо сторони не погодили інше. Порядок визначення права, яке має застосовуватися до договору (контракту) у разі недосягнення

згоди сторін стосовно вказаного порядку, встановлюється Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Законом може бути встановлений особливий порядок укладення, виконання і розірвання окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Порушення обов'язкових вимог до форми зовнішньоеко-номічного договору (контракту) може призвести до застосування до суб'єктів економічної діяльності спеціальних санкцій, передбачених ст.

Окремо треба зазначити ще кілька нормативно-правових актів, які торкаються вимог до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), а саме:

Постанову Кабінету Міністрів України та Національного банку України "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), і передбачають розрахунки в іноземній валюті" від 21.06.95 № 444;

Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України "Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)" від 06.09.01 № 201.