Вистава краева у Львові. 1894. p.
B літнім сезоні 1894. p. уладжено у Львові в и- ставу краєву, в котрій тільки частинно взяли участь Русини, бо Поляки підносили, що се має бути польська політична маніфестація і сим позражували Русинів від громадної участи у виставі.
Найбільше займав ся професор B о л о д и м и p Ш у x e в и ч, устро- єннєм етноґрафічного відділу та русько-народні товариства виставили окремий павільон при підмозі B о л о д и c л а в а Ф e д о p о в и ч а з Вікна.Ha сю виставу прибув також цісар та на привіт члена виділу краевого д-ра Д а м я н a C а в ч а к а, іменем руського народу, відповів: „Так, я знаю, се гарний нарід, на котрім можу спирати ся“. Цісарени були представлені відпоручники наших інституцій, та він відвідав також нашу духовну семинарію, де його при- витав митрополит C и л ь в e c т e p C e м б p а т о в и ч, а хор під діріґентурою о. O c т а п a H и ж а н к о в- c ь к о г о відспівав кантату, що цісареви незвичайно сподобалась.
Аранжером приняття цісаря був намісник граф K а з и м и p Б а д e н і і він при сій нагоді зєднав собі таке довірє у цісаря, що сей в недовгім часі покликав його на преміера кабінету...
Але проте система правительства в краю на гірше змінилась. Правительство заборонило відбуття скликаних нарад вічевих, під позором небезпеки п о ш и- p e н н я X о л є p и! ГІрокураторія державна в Коломиї виточила проти п. д - p a T e о ф і л я O к у н e в c ь к o- г о карний процес за те, що він на зборах в Коломиї назвав звісний висказ намісника при закінченню сесії соймової: бутою польського шляхтича, та візвав Русинів до пімщення тої бути.
Др. Теофіль Окуневський мав щасте до польських шляхтичів, бо з початком свого послуванння мусів відбути двобій з польським шляхтичем п. Розвадов- ским, в обороні чести руського народу, а тепер знова відбув кримінальний двобій з графом Казимиром Ба- денім перед трибуналом суддїв присяглих в Коломиї, що його зовсім увільнив...
[44] народу для австрійської держави, та п. B a x н я н и н промовляв сим разом (14. грудня 1894) менше бундючно в парляменті і апелював до правительства, щоб воно взяло „с к о p і й ш e т e м п о“ у заспокоєнню домагань руського народу.3 наших орґанізаційних змагань в краю належить згадати, що в дні 11. лютого 1894, відбули ся перші загальні збори руського товариства гімнастичного „Сокіл" у Львові, котрі вибралисвоїм першим головою B a c и л я H а г і p н о г о. У Львові зорганізував ся „Клюб Русинок“, заходами п. Герміни Шухе- вичевої. B Перемишлі заснувано перше наше стова- ришення взаїмного кредиту „В і p а“, на підставі ста- туту уложеного д - p о м T e о ф і л e м K о p м о ш e м.
B дні 30. вересня 1894, відбув ся вступний виклад з давної історії Руси, виголошений професором Ми- X а й л о м Г p у ш e в с ь к и м в львівськім університеті. Натомісць понесла Галицька Русь велику втрату на- слідом передчасної смерти д - p a O м e л я н a O г o- новського, автора першої історії української літератури.
Партія радикальна відбула перші загальні збори просвітного товариства „Поступ" у Львові, в дні І6. грудня 1894, та вибрала головою Михайла Пав- лика, але сей „Поступ" не пішоввперед між нарід, та „Просвіта" лишилась одиноким нашим товариством просвітннм. За те „Житє і Слово", вістник літератури, історії і фольклору, видавала Ольга Фран- к о, у Львові від p. 1 8 9 4. д о 1 8 9 б . B останному році виходило „Житє і Слово" як вістник літератури, політики і науки. [45]
що свобідно будуть розвиватись побіч себе на спільній землі.
Наради сеї сесії соймової відбулись доволі спокійно. Посол Б a p в і н с ь к и й, що увійшов до сойму при доповняючім виборі на місце помершого о. Сірка, поставив зараз внесок, щоби з рівнорядних кляс утворено окрему державну гімназік> з руським язиком викладовим в Перемишлі. П. P о м а н ч у к поновив свій внесок на зміну статуту і краввої ординації виборчої, та п.
O к у н e в c ь к и й про заложеннє утраквістичної семинарії учительської в Коломиї або в Городенці. При нараді буджетовій полемізував п. Б a p- в і н с ь к и й з п. Антоневичем та заявив, що незгоду міжнародну в краю завинили ті, що підносили голос: Niema Rusi, як і ті, що голосили: адін народ от Карпат до Камчатки, — тож не треба неґувати Русь, а треба щирого поєднання по обох сторонах. Вкінці сказав, що говорить іменем тих Русинів, котрі дорогою реальної праці бажають дійти до ліпшої долі иароду.Ha пращаннє Сойму зложив п. Б a p в і н с ь к и й подяку маршалкови краевому і намісникови, а п. P o- м а н ч у к висказав жаль, що пожадана згода обох народів не наступила, та що ожидання руського народу не здійснили ся, хоч при енергії і зручности .n. намісника не було се надто трудне, — бож не від- тручуваннєм репрезентантів народу, не дипльоматич- ними штучками і розбиваннєм організації народу робить ся діло корисне для держави... A намісник г p а ф K а з и м и p Б а д e н і відповів, що незручність мусіла бути по иншій стороні, а не по його... Сим закінчив ся Сойм галицький в дні 9. лютого 1895 p.
Ось так зійшла зі світа новоерщинна.