Цісарське посланіє, 18. червня 1912. p.
Вернувши до Відня дня 18. червня 1912. p. ранком стрічав мене надвірці північної зелізниці п. Ва- c и л ь к о і звістив з великою радістю, що сього дня почуємо апель монарха до Українців.
I дійсно, перед полуднем запросив міністер барон Гайнольд як заступник президента міністрів, президію Українського парляментарного Союза до себе і відчитав нам отсе цісарське посланіє:„Цісар, котрого вразило було початкове становище Українців супроти військових предло- жень — із особливим вдоволеннєм приняв до відома, що Український Союз завернув ся у відповідній хвилі і рішив ся станути на приємливім і річевім становищи, яке відповідає вазі справи. Цісар напевно сподієсь від випробуваного патріотичного почування і вірности українського народу, що його заступники на занятім раз становищи. до військових предложень поважно видеркуть“..
Український Парляментарний^Согоз приймаючи до відома слова признання монарха до· українського народу — постановив здержати обструкцію проти військових предложень і голосувати за. сими предложениями.
49.