Наші домагання в справі сонмової реформи виборчої.
Посол Ґ Л O M б І H Ь C к і як референт комісії реформи виборчої представив, що погоджено ся на загальність, безпосередність і тайність права виборчого, а спори ідуть про рівність, бо консерватисти домагають ся іще плюральности...
Супроти такого звіту піднесено з нашого боку, що в нім нема ніякого позитивного субстрату, а показуесь, що рівність виборчого права e заквестіонувана і се мусіло нас затрівожити. При нагоді сеї реформи виборчої мусіли ми зажадати також забезпеченНя нашого правно-політичного c т а н о в и щ а на рідній землі...Ta день 19. жовтня 1910. p. є памятний іще одною знаменною і замітною подією. B громаді Жулин, стрий- ського повіту, у б и в всепольський у ч и т e л ь Бро- ниславІрайс боксером українську дитину, ось- милітного Коханчика за те, що не хотів n школі молити ся по польськи!...
Під напором української обструкції і марева роз- вязання Сойму зачали польські клюби радити серіоз- нійше про соймову реформу виборчу, та намісник Б о б ж и н ь c к і і маршалок Б а д e н і кинули ся, щоби погодити супротивности і допровадити до якогось компромісу...
B дні 27. жовтня 1910. p. оповістив „Народний Комітет" в і д о з в у до Русинів галицької землі з за- зивом: Ha віча! на збори! Нехай живе загальне, рівне, безпосередне і тайне голосуваннє до краєвого 'Сойму! Нехай живе український університет у Львові... За сим зазивом пішли віча і збори в краю...
По нараді з Народним Комітетом предложила наша соймова репрезентація провідникам соймових Клюбів наші головні домагання:
I. 40% вс-іх соймових мандатів;
II. десять членів Виділу краєвого, — з сього
3. Українців та Українця як урядуючого заступника краєвого маршалка;
III.утвореннє в Соймі двох курій національних: української і польської для справ культурних і економічних з правом ,,veta“ в справах: краєвого статуту і виборчої ординації як також в справах національно- іполітичних.
По приняттю сих о c н о в мали ми приступити до конструкції ординації виборчої...
Ta дебати і конференції не довели до порозуміння між нами і польською стороною, головно по причині ріжниць відносно числа мандатів... Ha засіданню Сойму в дні 3. падолиста 1910. p. знова ш а л і є б у p я української обструкції, та соймове засіданнє з 5. падолиста 1910. p. замкнено на наш внесок, щоби мати час до дальших переговорів. Наші посли не беруть також участи в працях соймових комісій — доки не буде полагоджена реформа виборча...
Соціяльно-демократична депутація під проводом іпп.Вітмка і Гудеца звертається до презідійсоймо- вих Клюбів з домаганнєм ухвалення соймової реформи виборчої на засадах загального і рівного права виборчого. A тим часом польські демократи і людовці поза нашими плечима погодили ся з консернатистами і пристали на те, щоби n реформі виборчій задержати c и c т e м к у p і я л ь н и й. Сим чином перечеркнули вони основну реформу виборчу соймову, так що •осталась тільки можливість п e p e x о д о в о ї p e ф о p- м и в и б о p ч о ї соймової.
Через зраду польських демократів і людонців му- сіли ми згодити ся на задержаннє виборчих курій та наслідом сього зажадали ми наших мандатів також в.куріях: міській і більшої посілости, щоби наше представництво обнимало не тільки малу посілість, але всі верстви і круги суспільні. Ми пішли далі супроти політики наших батьків, що клали бу- дуччину нації тільки на селянстві..
Щоби справу по змозі ратувати, постановила наша, соймова репрезентація в справі соймової реформи виборчої, в дні 15. падолиста 1910. p. ультимаг сього змісту:
1) процентове відношеннє посольських мандатів для українського народу маг: бути означене мінімально на 31%»
2) плюральне голосуваннв в курії малої посілости; має відпасти;
3) українські і польські національні меншости мають- бути забезпечені з пропущеннєм пропорціональности;
4) петрифікація ординації виборчої має відпасти;.
5) вибір членів Виділу краєвого української народности доконує ся членами Сойму української народности;
6) члени Сойму української народности творять· разом p у c ь к у p e п p e з e н т а ц і ю, що є управнена до вибору членів Виділу краєвого української народности, українських членів соймових комісій, кра- євих інституцій, як також комісії дисциплінарної' і соймового бюра.
У всякому разі ми не хотіли допустити до зменшення нашого правного стану.
Ta польські політичні круГи зовсім не зрозуміли тогочасної хвилі, потапаючи у своїм шовінізмі національнім.Заглушуюча українська обструкція, що фізично виключала всякі наради і ухвали, ішла послідовно і безпроривно. Шестого дня української обструкції' прибув іще могучий гук дзвона „там-там“. До· Сойму приїхав француський публіцист Ш e p e д о м і чеський політик A н т о н і н 3 а з в о p к а, віцепре- зидент Палати послів, щоби наочно переконати ся, як виглядає наша пекольна обструкція 117)
"1) Француський публіцист Andrefe Chdredame помістив від- так в париськім дневннку flLa Petit Journal“ передовицю, в котрій; представив події, що відбули ся в галицькім СоймІ.
Отся обструкція з нашими протестами проти нелегального ведення засідань соймових п e p e т p и в а л a д e с я т ь з а с Ї д а н ь, 45 годин i 42 мінути, та польська більшість не могла рушитись у перед i дня 16. падолиста 1910. p мімікою приймила краевий буджет. Ми запротестували рішучо і голосно проти законности краевого буджету і зробили початок до повалення галицького Сойму. Рівночасно наш делегат п. Ц e г л и н с ь к и й в австрійській делегації докладно представив нашу боротьбу обструкційну, щоб звернути увагу народів Австрії на події в Галичині...
Але польська більшість соймова намагалась таки безглядно перефорсувати c в о ї о c н о в и c о й м о в о ї p e ф о p м и в и б о p ч о ї проти наших голосів. Ha конференції клюбових голов в дні 18. падолиста 1910. p. наша президія рішучо спротивила ся резолюції польської більшости в справі виборчої реформи і дальшому веденню нарад соймових, та зробила відповідальними: намісника Б о б ж и н ь c к о г о і маршал- ка Б а д e н ь о r о за послідовности такого насильства. Польська консерва довго опиралась, — найдовше п. Лев ГІініньскі, — та коли не помагали слова розваги маршалка,— намісник загрозив, що зараз замкне Сойм.
По кількагодинних торгах наступила польська капітуляція і розпочалось останнє засіданнє Сойму.
Іменем українського Клюбу з а я в и в я:1) що ми протестуємо проти односторонного трактування засад виборчої реформи та жадаємо, щоби комісія виборчої реформи предложила законопроект на засадах, принятих заступниками обох народів;
2) застерігаємо ся проти поступовання намісника Бобжиньского, що за мало приложив рук до вирів- нання ріжниць, —■ піддержуючи сим способом польську •соймову більшість проти нас, наслідом чого наступило крайнє заостреннє та нелєґальне форсуваннє буджету; — та
3) що ми будемо так довго поборювати сей Сойм і його правильне функціонуваннє, доки польська більшість не зійде зі становища неґації прав нашого народу...
Відтак переказано всі відносні внески до комісії для виборчої реформи, а намісник негайно в і дро ч и в сесію галицького Сойму. Маршалок краєвий граф Станислав Бадені сказав на пращаннє: Нехай не буде між нами н і п b б і д н и к і в н і п o- біджених! Побідницею була нині ідея виборчої реформи, ·—· за котру бороли ся всі партії по своїм силам і вірі, а польська більшість принесла сьогодня дійсну жертву для щасливого полагодження її в бу- дучности...
Нашим українським послам соймовим складано заяви признання зі всіх сторін краю. Ta український соймовий Клюб оповістив відозву до Русинів галицької землі, в котрій прилюдно вияснив своє становище, домагання та поведеннє в галицькім Соймі, а при кінці відозви сказав: ,,Коли замкнули ся брами сесії соймової та коли там затих гамір боротьби, ми дякуючи за висказані нам признання ваші в сій борбі звертаємо ся до вас з зазивом: До Bac Селяне, Міщане і Робітники належить справа дальшої боротьби за виборчу реформу!..
Так закінчили ми п e p ело м о в у c e c і ю галицького Сойму. Вона рушила справу нольсько-українську з точки мертвої, з якої не годні були її рушити ніякі угоди. Від гепер станули наші відносини в краю перед питаннєм: або буде наш нарід рівноугіравненим співгосподарем в краю або не буде Сойму...
Ы.
82.