Народний Зїзд, 1912. p.
3 кінцем p. 1912. p. відбув ся H a p о д н и й 3 ї з д національно-демократичного сторонництва, при участи 468. відпоручників повітових орґанізацій. Приймаючи до відома і одобрюючи діяльність політичну наших парляментарних і соймових послів ухвалив Народний Зїзд — між иншими — отсі резолюції:
I.
Розваживши міжнародне положеннє, котре може довести до оружного конфлікту на землях заселених українським народом, та обстоюючи непохитно ваші змагання до п о в н о ї д e p ж а в н о ї н e з а в и c и м о - c т и в c e г о з e д и н e н о г о у к p а ї н c ь к о г о н а - p о д у, Народний Зїзд ствержуе невигаслі і непере- давнені права української нації до самостійного правно-політичного життя на цілій території, заселеній українським народом та рішучо застерігає ся проти польських посягань на українські землі;II. Народний Зїзд приймає в цілій основі постанову міжпартійного зїзду з дня 7. грудня 1912. p.;
III. Народний Зїзд взиває всю нашу суспільність, щоби в сей момент залишила всі партійні і фракційні спори та енерґійно обернула всю акцію на c к о н ~ c о л і д у в а н н є c в о ї x c и л.
Ось так закінчили ми рік 1912., що приніс важні лодії в політиці внутрішній, як також закордонній, — а серед розгару сеї політики виступило питанне українське як д e p ж а в н e п и т а н н e, що перестало бути справою домашною галицьких ГІоляків, а своїм значіннєм заінтересувало було політичні круги в Австрії і поза її границями.
Д-р Теофіль Дембицький
Визвольний рух українського народу в Австрії став приводом до більшого давлення нашої України за кордоном і міжнародного соперництва Австрії з Росією. Звідсі вийшла наша л і н і я о p і є н т а - ційна.
Галицький Сойм мавбутискликанийвр.1913., як наступить порозуміннє в справі виборчої реформи, а як не буде порозуміння, — не буде Сойму! Нашою боротьбою доходили мн д о н о в о г о C о й м у загального голосування та бодай частинного забезпечення наших прав.
Головним приводом нашого становища в парля- ментібуласправа українського універсигегу. Він став снмволом нашої самостійности і державної безпосередности в Австрії. Ми бажали сили Австрії, аби в сій державі наш нарід дійшов до заспокоєння своїх жигтевих потреб.
Ми хотіли порозуміння з п о л ь с ь к и м н a p о д о м на засаді рівноправности, рівновартности і безпосередности державної в Австрії.
B тім році виєднали ми значнійшу д e p ж а в н у п і д м о г у на удержаннє приватних середних шкіл, як також на вивінуваннє Наукового Товари- c т в а і м e н и Ш e в ч e н к а у Л ь в о в і як будучої української академії наук.
Внєднали ми також значнійші п і л ь г и п о д а т - кові і державні допомогн для заратовання наших хліборобів навіщених недородом.
B p. 1912. перебули ми також пробу діяльносги ї сили нашої молодої ф і н а н c о в о ї о p ґ а н і з а ц і ї, •опертої в переважній части на наших союзних сто- варишеннях (кооперативах). Коли польські фінансові інституції жалувались на воєнний переполох і відплив гроша, то наші народні маси в краю відносили ся з довірєм до своїх українських фінансових іиституцій і наш народний гріш остав ся в своїх руках. Ce було вислідом політичної зрілости українського народу в сім важнім моменті...
64.