Наради партійні.
Ha закінченне сього періоду конечно згадати про* наші наради партійні.
Народний Зїзд делєґатів народного (національно-демократичного) сторонництва радив два дни::
Михайло Павлик
25.
і 26. грудня 1906. p., в новім домі „Дністра“: у Львові, — щоби застановити ся над виборчою· кампанією і установити провідні вказівки для орґа- нізацій в краю. Реферували: д-р Кость Леви- цький, голова Народного Комітету, про нашу політичну діяльність; д-р Володимир Охримо- вич про виборчу тактику; о. Ал. Стефаиович про справупосольськихкандидатур,тад-р Льонгин Ц e гель с ь ки й про справу виборчого фонду і справу аґрарну.Сей Народний Зїзд висказав домаганне, щоби при виборах до Ради державної всі верстви і стани руської суспїльиости в Галичині: селянство, духовенство і цивільнаінтеліґенція поступали згідно і солідарно, та щоб при веденню виборчої акції иасту- пило порозуміннє з иншими руськими сторонництвами, як також з опозиційними жидівськими і польськими сторонництвами, на основі компромісів. Народне сто- рсиництво буде ставити і попирати тільки тих кандидатів, що належуть до сторонництва і зобовяжуть ся вступити до одноцільного независимого руського Клюбу парлямеитарного. Центральним Комітетом виборчим сторонництва буде Ширший Народний Комітет.
Зївд українсько-руської радикальної партії, що відбув ся в днях 22 і 23. грудня І906. p. постановив вести акцію виборчу самостійно, але He виключаючи можливости злуки з демократичними партіями. Сей Зїзд заявив, що нова виборча постанова доказала до решти, що нашому народови нема що довго попасати у Відиі, і тому партія буде попирати тільки таких кандидатів иа послів, які дають запоруку, що поможуть народови до виборення економічної і політичної незалежности австрійскої України від Відня і від галицької Польщі, — а найпершим обо- вязком буде, аби протягом шестилітної сесії допровадити до сього, вавсяку ціну, щоби всі ґрунти: панські, державні і церковні п о п а л и c я в p у к и -c e л я н. Вкінці зїзд бачить будуччину нашого народу виключно в едности його з україиським народом в Росії, та в наконечній ціли тої едности, — українській републиці...
67.