Kpax двох банків селянських у Львові, 1883. p.

B році 1883. наступив крах так звдного Банку рустикального у Львові (ц. к. уприв. галицький заклад кредитовий селянський), що був заснований в p. 1867, з правом видавання листів довжних і облі- ґацій комунальних, як також задатків на збіже і купно господарських нарядів, як також купна і продажі недвижимостей в ціли згрошевлення їх через парцеляцію.

Лихварська діяльність того банку довела тисячі наших хліборобів до господарського занепаду і до ліцитацій ґрунтів, а легкодушна спекуляція управи допровадила сам банк до ліквідації⁸⁴).

За Банком рустикальним пішло Общоє роль- ничо-кредитное Заведеніє для Галиції і Буковини, з неограниченою порукою, уЛьвові. Всякі змагання руссофїльської партії до санації сього банку не допровадили до ціли. B остаточній потребі звернулися наші Руссофіли о поміч до Росії і там виєднали кілька міліонів на переведенне санації, але й се не помогло, бо довірє народу було зовсім підірване⁸⁶).

Ta ніхто инший, як сам о. Іван Наумович, що випросив „пособія" від російського синдикату на pa- ^{[31] [32]} туваннє Заведенія, остаточно про сю історію ось що написав в числі 4. часопису „Наука" з p. 1890:

„Премного повредила нам послідная історія нашого злополучного банка, когда первий раз показалось, що у иас імівших прежде самую лучшую славу честности, явились мошенники,, разтративші кровавий грош народа і приведшії банк к разоренію"...

Тоді під вражіннєм тих подій написав I«а н Ф p а и к о сатиричну поему:

„Гей, хто на світі кращу долю має,

Як той, що плугом святу землю оре,

Святую землю в банку заставляє,

B довги впадає, як в безодне море,

I поти бєся, аж послідна рація Ha него спаде — ґрунту ліцітація..."

17.