Буджетова провізорія, 1907. p.
Відтак приступила Палата послів до другого читання б у д ж e т о в о ї п p о в і з о p і ї, при котрій промовляв п. Цеглинський. Він представив систему
Григорій Цеглинський
галицької адміністрації, що довела наш нарід над.
беріг пропасти і сей занепад економічний та культурний внкликує велике невдоволеннє в народних масах. Держава займає ся, казав він, тільки державними ко- нечностнмн, а мн примушені приступити д о п о л і - тики народних конечностей. Бесідник взиває Поляків, щоб увільнили нас від своєї опіки, так щоби наш нарід міг самостійно розвивати ся. Тому нашим жаданнкм є поділ Галичнни на часть західно-польську і східно-руську з руською частиною Буковини..По нім промовляв п. K о л e c c а, котрий звернув увагу на c п p а в у а н а л ь ф а б e τ ί в, що є природним наслідком недостачі руських народних шкіл. Він підніс домаганнє поділу Ради шкільної краєпої на дві секції: польську і руську; розказав про події на львівськім університеті і з притиском промовляв за засну- ваннєм українського університету, що є бажаннєм. всіх кругів нашого населення. Також промовляв, український соціял-демократ п. Я ц к о O c т а п ч ук, та представив прикре положеннє селянства в Галичині, що не має помочі ні від краю ні від держави, І як головні домагання українського населення Гали- чини поставнв: реформу всеї адміністрації краю, за- ложеннє самостійного українського університету і відповідного числа народних і середних шкіл...вв)
B другій половині місяця грудня 1907. p. закінчилась друга сесія австрійського народного парляменту, як раз в c о p о к о л і т т є австрійської конституції з 2l. грудня 1867. p. Український нарід в Галичині, котрому „весна народів“ в p. 1848. заповідала націо- нально-теріторіяльне визволеннє зпід пануваннв Поляків — не дійшов до здійснення сього конечного домагання і мусів безнастанно бороти ся за своє визволеннє, бо австрійський основний закон з p. 1867. заповів, але не перевів рівногіравности всіх народів Австрії...
15.