Владимирський звід 1215 р.
З давньоруських літописів найранішим за фінальною датою є гіпотетичний Владимирський звід 1215 р. (скорочено ВЗ1215 — Владимирський / великокняжий звід). Він дійшов до нас у двох списках: перший, доведений до 1216 року, було переписано в 1460-х роках (в науці він відомий як Літописець Переяслава- Суздальського), другий — унікальний для давньої Русі ілюмінований літопис — переписано в 1490-х роках (в науці він відомий як Радзивилівський літопис).
Цей список закінчується на 1206 році, мабуть, кінець його було втрачено. В цей же час, в останні роки 15 ст., текст, дуже близький до Радзивилівського літопису, було переписано до складу Московського Академічного літопису.Натомість Лаврентіївський літопис в частині до 1216 р. досить помітно відходить від згаданих списків. Проте безсумнівно, що він походить від ВЗ1215. Таким чином, існування ВЗ1215 можна вважати безперечно доведеним.
Літописець Переяслава Суздальського
Літописець Переяслава Суздальського переглянуто за виданням 1995 р.
[Полное собрание русских летописей. - М.: Археографический центр, 1995 г., т.
41. - 167 с.].
В лѣто 6691 [1183] Преставися блговѣрна княгини Ольга, нареченнаа в чернечестве Ефросиния мсця июлия въ 4 днь. И положена бысть у стыя Бця в Володимери.
В лѣто 6706 [1198] Преставися князь смоленскыи Давыдъ, постригъся и в скиму.
В лѣто 6714 [1206]. Того же месяця марта в 2 день пострижеся великаа княгини Всеволожаа в черници и в скиму в монастыре святыя богородиця, юже бѣ сама создала. И нарекоша имя еи Мария, в тои же и крещена бысть прежде [...] Месяця того же в 19 день, на память святою мученику Хрусанфа и Дария, преставися великаа княгини Всеволожаа, пребывши в монастыри 18 днии, отнележе пострижеся, а в болезни 8 лѣт, наставшю же девятому лѣту, поиде к богови.
В лѣто 6721 [1213] Преставися благоверныи и христолюбивыи великии князь Всеволод сын Гюргев, внук Владимира Мономаха сына Всеволожа, месяца априля в 16 день [...] и положен бысть в церкви святыя Богородици во граде Володимири.
Радзивилівський літопис
Радзивилівський літопис переглянуто за виданням 1989 р. [Полное собрание русских летописей. - Лг.: Наука, 1989 г., т. 38. - 179 с.].
В лѣто 6706 [1198] Преставися князь Давыдъ во Смоленску.
В лѣто 6714 [1206]. [Т]ого же месяца [марта] въ 2 день пострижеся великая княгини Всеволож[а] во мнишескии чинъ в монастыри святые Богородици, юже бе самъ создал и нарекоша еи имя М[а]рия в то ж имя крещена быс[ть] преж[е] [...] Того же месяца 19 преставися великая княгини Всеволожаа, пребысть бо в монастыри 18 дни постригшеся, а всея болести ея 8 лѣт; наставше 9-му лѣту, поиде к богови.
В цих двох літописах ми маемо ті ж події, що й у Лаврентіївському літописі, але стилізовані трохи інакше. У Радзивилівському літописі випало повідомлення 1183 р., а у звістці 1198 р. пропущено згадку про чернецтво. Натомість у Лаврентіївському літописі пропущена перша частина повідомлення 1206 р. - про постриження Марії (тут маемо досить рідкісну вказівку, що її чернече ім’я співпало з хрестильним).
В кожному з цих випадків ми приймаємо наявний у двох списках повніший текст проти одного списку, в якому він пропущений / скорочений.