Предмет, об'єкти та методи господарського контролю.

Г осподарський контроль як і будь-яка інша наука має свій предмет. Він охоплює всі стадії розширеного відтворення: виробництво, розподіл, обмін і споживання валового внутрішнього продукту в суспільстві.

На всіх стадіях відтворення контроль вивчає закономірність, доцільність та достовірність операцій:

на стадії виробництва - по використанню засобів виробництва (включаючи природні та трудові ресурси);

на стадії розподілу - по використанню та розподілу суспільного продукту, покриття спожитих засобів виробництва;

на стадії обміну - по збуту та заготівлі, розрахунках та дотриманні цін, договірних відносин;

на стадії споживання - по виробничому споживанню, пов'язаному із відтворенням та розширенням фондів.

Сутність і методи здійснення контролю виникають і змінюються разом з розвитком суспільства і залежать від рівня розвитку виробничих сил та характеру виробничих відносин.

Вивчення генезису господарського контролю на різних етапах суспільного розвитку дає можливість визначити, що його предметом були:

1) у первісному суспільстві - вся діяльність суспільства, його операції по виробництву продуктів та їх споживання, збереження общинної власності на знаряддя та засоби виробництва;

2) в рабовласницькому суспільстві - виробництво продуктів, торговельні, землевласницькі та інші операції, які здійснюються державними установами, храмами та рабовласниками, направленими на примноження та імиїмення приватної власності на засоби виробництва та рабів;

3) у феодальному суспільстві - баланси і звітність підприємств (зовнішній контроль); наявність і рух капіталу; кредитні і розрахункові іміграції між купцями, лихварями, банками; процеси виробництва і приватна власність на засоби виробництва (внутрішній контроль);

4) В капіталістичному суспільстві - баланси, звітність, рахунки прибутків та збитків (зовнішній контроль); приватна капіталістична власність на засоби виробництва, всі господарські процеси, які здійснюються з метою збільшення прибутку власника (внутрішній контроль).

Вказані операції контролюються як в окремих ланках, так і в галузях економіки в цілому, що підкреслює всезагальний характер контролю.

Характерною рисою господарського контролю є постійне його функціонування в кожній виробничій ланці і в масштабах всієї економіки.

Господарський контроль, покликаний до життя суспільним виробництвом, об'єктивно існує у всіх економічних формаціях незалежно від волі та свідомості людей.

Предмет контролю в кожній наступній формації набуває якісно нового змісту, змінюється його природа, обсяг та сфера застосування. Він вивчає продуктивні сили і виробничі відносини.

Контроль досліджує організацію і технологічну підготовку виробництва, планування та ефективність праці, використання фонду заробітної плати, дотримання технологічної і трудової дисципліни, якість праці та її оплату, використання робочого часу працівників, машин, обладнання.

Господарський контроль як галузь знань вивчає економічні явища і процеси, які виникають в суспільному виробництві з точки зору їх законності, достовірності та доцільності.

Предметом вивчення є об'єктивно існуючий процес відтворення, тобто законність операцій, що здійснюються.

Господарському контролю підлягає:

а) фактична наявність, збереженість та рух майна в кожній окремій ланці та в масштабах всієї економічної діяльності;

б) господарські процеси по виробництву суспільного продукту;

в) розрахунково-кредитні операції, пов'язані з рухом майна та виробництвом суспільного продукту;

г) виробничі та організаційно-технологічні відносини, що виникають під час споживання та відтворення майна, створення суспільного продукту. Предметом господарського контролю є господарські процеси, фактична наявність та рух майна в процесі розширеного відтворення, а також виробничі відносини, що при цьому виникають.

Якщо предмет науки як її реальне обгрунтування виражає стійкість даної науки в системі інших наук, то об'єкт науки історично змінюється, рухомий в силу зміни соціальних умов та теоретичних установок дослідників.

Об'єкт контролю - це те, що підлягає вивченню або перевірці.

І через це автори, які називають підприємство об'єктом контролю, припускаються грубої теоретичної і практичної помилки. Контролюється не підприємство, а його діяльність по ефективному використанню майна. Оскільки негативному впливу різних факторів схильні всі явища та процеси, то в кожній ланці економічної діяльності вони можуть негативно вплинути на ефективність виробництва. Через це об'єктами контролю в економіці є не господарюючі ланки, а явища і процеси господарського життя.

Терміном "об'єкт" слід позначати частину цілого, тобто окремі найбільш істотні складові предмета господарського контролю. Поняття "об'єкт" господарського контролю значно вужче і конкретніше, ніж поняття "предмет". В якості об'єктів господарського контролю виступають явища дійсності, які протистоять суб'єкту, або та частина об'єктивної реальності, яка знаходиться у взаємозв'язку з суб'єктом діяльності.

Об'єктами контролю є не види діяльності, а явища та процеси господарського життя, що здійснюються в межах окремих видів економічної діяльності. Безперечно, складові господарської' діяльності (плани, норми, управлінські рішення, накази, облік і звітність, засоби праці, предмети праці, предмети обігу, економічні зв'язки і відносини тощо) підлягають контролю, який охоплює всі процеси. Такий контроль здійснюється постійно і систематично.

Об'єктами контролю можуть бути окремі сторони діяльності виробничих об'єднань, підприємств, господарських організацій: випуск продукції, якість продукції, фінансовий стан, витрачання матеріалів та інших ресурсів, умови праці і техніка безпеки, організація управління, грошові кошти і розрахунки, праця та її оплата, виробничі запаси. Об'єктами контролю є також норми, плани, управлінські рішення, накази, звітність підприємств і організацій тощо.

Під методологією контролю слід розуміти —вчення про метод наукового дослідження, тобто знання всієї сукупності способів і прийомів теоретичного пізнання господарських явищ з точки зору їх законності, доцільності і достовірності.

Методи здійснення контролю, як і його предмет, виникають та змінюються разом з розвитком суспільства. Вони залежать від рівня розвитку виробничих сил та характеру виробничих відносин.

Метод розроблюється наукою і складає її внутрішню основу. Він є природною складовою та логічним продовженням методології і теоретично пояснює або генетично передбачає доцільні засоби, прийоми і форми розв'язання поставленої задачі.

Метод представляє собою сукупність певних прийомів. Він так відрізняється від прийому, як ціле відрізняється від частини. Прийом - це момент методу.

Дослідження в господарському контролі - це процес, який включає вивчення і розв'язання різних за характером та ступенем загальності і направленості задач: від вузькоспеціальних до загальнотеоретичних, які мають велике методологічне значення.

Для цього використовуються загальні і специфічні прийоми пізнання, тобто прийоми, які вироблені в рамках науки про контроль або запозичені з споріднених наук.

Застосуються наступні загальнонаукові методичні прийоми дослідження: спостереження і експеримент, ідеалізація і формалізація, аналіз і синтез, індукція і дедукція, гіпотеза і аналогія, вимірювання і обчислення, опис і порівняння тощо.

Певне значення в господарському контролі мають і конкретні соціологічні методичні прийоми дослідження (вивчення актів ревізій, анкетування ревізорів тощо), які супроводжуються іншими прийомами: аналізом статистичних даних, вивченням архівних матеріалів, оперативних документів, рішень по матеріалах контролю і інших офіційних документів контрольно-ревізійної діяльності; усним інтерв'ю і письмовим опитуванням (анкети); безпосереднім спостереженням; ревізійним експериментом тощо.

Предмет дослідження, який пов'язаний з безгосподарністю, непродуктивним використанням об'єктів державної та інших форм власності ^: різними зловживаннями, часто є детально замаскованим, отже потребує воїх власних методичних прийомів вивчення і пізнання, які не ідентичні методичним прийомам вивчення і пізнання, що застосовуються в інших науках.

Під спеціальними методичними прийомами дослідження розуміють такі прийоми, які застосовують тільки в господарському контролі, сфера яких обмежена специфічною областю пізнання. їх особливість полягає в наступному:

а) вони не застосовуються в інших науках;

б) одні застосовуються тільки в одному з розділів науки (внутрішньогосподарський • контроль), інші - в двох або у всіх розділах науки.

В той же час вони чітко не відокремлені від загальнонаукових способів і прийомів, використовуються в комплексі і взаємопов'язані між собою.

В господарському контролі не має чітких розмежувань між методами дослідження і методами практичного здійснення контролю.

Отже, під методом господарського контролю розуміють сукупність прийомів за допомогою яких вивчається предмет контролю.

Якщо предмет — це об'єктивно даний феномен, то метод - це суб'єктивна дія людини по відношенню до предмету. На практиці методом контролю називають способи здійснення попереднього, поточного і наступного господарського контролю за діяльністю підприємств з точки зору дотримання законності, доцільності, достовірності, економічної ефективності господарських операцій на підставі використання звітної, облікової, планової (нормативної) та іншої економічної інформації з поєднанням дослідження фактичного стану об'єктів контролю.

Рис2. Методи господарського контролю

Методичні прийоми здійснення контролю застосовуються лише в межах і випадках, які спеціально регламентовані чинним законодавством, а методичні прийоми пізнання істини законом не передбачені. Регламентується лише порядок і техніка їх застосування на практиці, тобто під час вивчення об'єктивної істини.

Методом господарського контролю в практичному застосуванні є певна послідовність дій, виконання яких допомагає пізнати об'єкт дослідження. До таких методів можна віднести інвентаризацію, ревізію, аудит, судово-бухгалтерську експертизу, аналіз господарської діяльності.

6.

Господарський контроль як наука володіє певною системою принципів, категорій і закономірностей.

Принципи, обов'язкове дотримання яких визначає ефективність господарського контролю, відіграють важливе значення в процесі його проведення, виступаючи нормами його проведення. Принципи створюють фундамент науки про контроль і є вихідними вимогами, які визначають її функції, виступають провідними поняттями, що об'єднують закони і категорії контролю в єдину і цілісну систему знань.

Систему принципів господарського контролю поділяють на дві групи: загальні (основні) і часткові (специфічні) (див. рис. 1.1 ).

Найголовнішими принципами здійснення господарського контролю серед вище перерахованих є:

> всеосяжність, яка полягає в поширенні контролю на всі сфери суспільної діяльності і на весь господарський механізм;

> науковість, яка полягає в застосуванні останніх досягнень науки і техніки, передового досвіду в процесі здійснення контролю. Тому контрольний процес в сучасних умовах повинен здійснюватись висококваліфікованими спеціалістами, які мають, як правило, професійну підготовку і спеціальний дозвіл на проведення окремих видів контролю;

> економічність, яка передбачає здійснення контролю з найменшими затратами, мінімальною кількістю працівників, які володіють спеціальними знаннями і навичками контрольної роботи;

> дієвість, яка передбачає активний вплив суб'єктів контролю на об'єкти шляхом прийняття ефективних управлінських рішень щодо усунення виявлених недоліків, профілактики та попередження їх в подальшій діяльності.

Доцільність контролю проявляється в тому, що його інформація повинна мати певний економічний зміст, бути потрібною і корисною при прийнятті управлінських рішень.

Принцип об'єктивності контролю полягає в тому, що його інформація не підлягає впливу та суб'єктивній оцінці обліковця, не може бути результатом суб'єктивних тверджень окремих авторів. Об'єктивність, крім того, передбачає надійність, перервність, своєчасність і відповідність дійсності фактів, що характеризуються правильними оцінками кількості, маси, вартості, міри.

Контроль є раціональним, якщо він може здійснюватись без певних складнощів і значних витрат. Умова і вартість одержання інформації повинні виправдовуватись тими перевагами, які одержить користувач від її використання. Зиск від одержання облікової інформації повинен, як правило, перевищувати затрати на її одержання.

Важливим моментом при реалізації результатів контролю є коректне дотримання принципів конфіденційності та гласності.

7. Класифікація контролю

Класифікація - це поділ множини сукупності будь-яких об'єктів (елементів) на групи (підмножини).

Під класифікацією в науці про контроль розуміють розподіл видів контролю за певними ознаками, які притаманні одним видам та відсутні в інших.

Класифікація контролю необхідна для:

> наукової розробки основ теорії господарського контролю;

> подальшої розробки методики контролю;

> подальшого удосконалення практики контролю;

> покращання підготовки та підвищення кваліфікації кадрів контролю;

> підвищення ефективності та якості всієї контрольно-ревізійної роботи. Загальну класифікацію господарського контролю наведено на рис. 1.2.

Повний контроль охоплює всі сторони фінансово-господарської діяльності господарюючого суб'єкта, що вивчається, всі ділянки його роботи та види здійснених операцій.

При частковому контролі перевіряються тільки окремі види діяльності підприємства або окремі види господарських операцій, охоплюється одна сторона або декілька сторін діяльності підприємства (наприклад, виробництво, споживання, збут тощо), певні види операцій (касові, розрахункові тощо), або зберігання і правильність використання окремих видів сировини, товарів, підзвітних сум, готівки тощо. Саме такий контроль у більшості випадків проводиться податковими органами та органами попереднього слідства.

Наскрізним є контроль, що проводиться одночасно на декількох підприємствах, що входять до складу однієї організації (асоціації, об'єднання). Він дає можливість глибокої і всебічної перевірки роботи суб'єктів господарювання з розгалуженою структурою управління, а також встановити доцільність існування окремих ланок тощо.

При суцільному контролі перевіряються всі документи і регістри бухгалтерського обліку, в яких відображено факти господарювання за весь період, що контролюється.

Вибірковий контроль передбачає вивчення не всіх, а лише певної частини документів, що відбираються на підставі науково-обгрунтованої схеми, за той чи інший період часу (квартал, місяць, окремі дні).

Комбінованим називають контроль, в ході якого одна частина документів та інформації вивчається суцільно, а інша - вибірковим способом. Наприклад, при комбінованому вивченні діяльності підприємства більшість ділянок перевіряється вибірковим способом (виробництво, реалізація тощо), а касові операції - суцільним.

Попередній контроль полягає в тому, що господарська дія перед її здійсненням підлягає оцінці з точки зору її доцільності, законності та ефективності. Він здійснюється

шляхом попереднього зіставлення можливої операції з планом, договором, кошторисом, завданнями та іншими документами

Мета попереднього контролю - запобігти появі порушень та недоліків в діяльності підприємств, організацій та установ.

Поточний контроль за господарською діяльністю застосовується в процесі здійснення господарських операцій як працівниками облікових служб, так й іншими працівниками підприємства; проводиться в умовах широкої гласності із залученням всього трудового колективу.

Сутність поточного контролю полягає у відслідковуванні, встановлейні відхилень, порушень тощо в ході здійснення операцій. Цей контроль вважається безперервним, але умовно, оскільки здійснюється дискретно, з певними інтервалами часу, хоч і планомірно.

Поточний контроль здійснюється паралельно з проведенням господарських дій особами, які безперервно спостерігають за ходом відповідного господарського процесу та уповноважені в силу спеціальних знань та належних їм вказівок виправляти виявлені ними помилки або дії, що можуть завдавати шкоди інтересам підприємства. Одним із видів поточного контролю є перевірка в натурі залишків грошових коштів і товарних запасів.

Оперативною формою контролю економічних процесів є використання системи первинної бухгалтерської документації - нарядів, вимог, накладних.

Кожний із такого роду документів до здійснення відповідної господарської операції підписується колом посадових осіб, які таким чином здійснюють поточний контроль. Документ може бути не підписаний, і операція не здійсниться, але відбувся цикл управління. Документ може бути підписаний, операція здійснилася, і паралельно приймається додаткове рішення, що викликане раніше розглянутим документом.

Ще одним важливим джерелом інформації для здійснення поточного контролю, широко розповсюдженим на підприємствах, є оперативні реєстри. Це книги, картки, відомості, куди щоденно заносяться основні результати роботи з початку місяця. Матеріали, які щоденно поновлюються, є важливою формою поточного контролю за ходом виробництва керівниками і спеціалістами підприємств. При цьому важливе значення має номенклатура показників, що вносяться до реєстру.

Отже, поточний контроль проводиться в процесі здійснення господарських операцій для виявлення недоліків прийнятих рішень з метою застосування оперативних заходів щодо усунення негативних факторів.

Наступний контроль охоплює перевірку правильності і законності проведених господарських операцій на підприємствах, виявляє порушення і зловживання, а також дає можливість розробити заходи щодо усунення недоліків та попередження їх в майбутньому.

Наступний господарський контроль є невід'ємною частиною як зовнішнього контролю (відомчого чи позавідомчого), так і внутрішнього (підрозділів підприємства). Його особливістю є поглиблене вивчення всіх сторін виробничо-фінансової діяльності підприємства. Наступний контроль проводиться у вигляді ревізій, тематичних перевірок та рахункових перевірок звітності. Отже, наступний контроль проводиться після здійснення господарської операції і ставить за мету надати оцінку доцільності та ефективності всієї виконаної роботи.

Перевірка - це фактичне вивчення окремих питань діяльності підприємства або дій апарату управління на підставі заяв, сигналів, скарг або відповідно до плану роботи суб'єкта, що контролюється. Перевірка, в основу якої покладені документи, носить назву документальної: Контрольні перевірки проводяться для загального ознайомлення з фінансово-господарською діяльністю об'єкта, що перевіряється, або з окремими його сторонами. Вона, як правило, не потребує використання складних методик перевірки і застосування професійних знань та вмінь в галузі контрольно-ревізійної діяльності.

Обстеження - це ознайомлення на місці з діяльністю окремих ділянок підприємства з метою виявлення позитивних і негативних сторін їх роботи. Обстеження може бути застосовано як самостійний метод господарського контролю, а також в ході аудиту і ревізії. Воно дозволяє отримати загальне уявлення про об'єкт (ділянку), що перевіряється, а також зібрати дані, необхідні для подальшої перевірки. Одержана в ході обстеження інформація порівнюється із змістом господарських договорів, рахунків, сертифікатів якості товарів, бухгалтерських документів і записів тощо. За матеріалами даного методу, в залежності від одержаних результатів, можуть коригуватися визначені облікові дані, виставлятись претензії, складатись акти тощо.

Під інвентаризацією розуміють перевірку наявності та стану об'єкта контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння отриманих даних. Інвентаризація є основою внутрішньогосподарського контролю, регламентується чинним законодавством та проводиться незалежно від проведення ревізії, аудиту, судово- бухгалтерської експертизи