Тема 3. Становлення і розвиток фінансової науки
| Мета роботи: | Засвоїти, закріпити, поглибити та систематизувати знання про розвиток фінансової науки у ХІХ столітті і внесок українських вчених у її розвиток |
План вивчення теми
1.
Розвиток фінансової науки у ХІХ столітті. 2. Внесок Українських вчених у розвиток фінансової науки. Методичні рекомендації
При розгляді першого питання, перш за все слід підкреслити, що саме на ХІХ століття припадає найбільший розвиток фінансової науки, насамперед на другу його половину. В цей час у більшості країн Європи перейшли від абсолютизму до конституційної форми правління. Стали розвиватися правові основи державного управління, у тому числі й фінансове право, виникла потреба в наукових дослідженнях у галузі фінансів.
Саме в цей час фінансова наука виокремлюється із загальної теорії політичної економії, стає самостійною сферою знань. У багатьох великих університетах Європи створюються кафедри фінансів. Можна стверджувати, що фінансова наука в XIX столітті досягла більших успіхів, ніж за весь попередній час.
У другій половині XIX століття не можна не відзначити вагомий внесок у фінансову науку німецьких учених. Насамперед слід згадати К. Г. Рау. Він написав першого підручника з фінансів "Основні начала фінансової науки", який витримав багато видань і майже півстоліття був основним підручником не лише в Німеччині, й у багатьох країнах Європи.
Цього ж часу достатньо значний внесок у фінансову науку зробив швейцарський фінансист Ж. Сісмонді. Він розглядав фінанси як засіб поліпшення життя народу. У своїх працях він доводив необхідність скорочення непрямого оподаткування, встановлення неоподатковуваного мінімуму, впровадження прогресивного податку тощо. До числа відомих фінансистів кінця XIX століття належать також австрієць Е.
Сакс, італієць Ф. Нітті, американець Е. Селігман.Необхідно пам’ятати, що загальною характерною рисою всіх наукових досліджень цього часу є те, що фінансова наука не виходила за рамки державних фінансів, тобто проблеми розглядалися лише в межах бюджетної системи.
При підготовці другого питання студентам слід показати українських фінансистів, охарактеризувати їх праці і вплив на розвиток фінансової науки.
Питання для самоконтролю
- Чому вважається, що фінансова наука в ХІХ столітті досягла більших успіхів, ніж за весь попередній час?
- Яка загальна риса наукових досліджень ХІХ століття?
- Які наукові дослідження українських фінансистів використовуються в сучасних умовах?
- У чому полягає теоретично-змістовна спрямованість наукових досліджень представників української наукової думки?
Література
[15] р. 3, § 3.1; 3.3; 3.4; 3.5;
[16] р.1, § 1.2
Тема 4. Фінансове право і фінансова політика
| Мета роботи: | засвоїти, закріпити, поглибити та систематизувати знання про правовий аспект регулювання фінансових відносин і розвиток фінансового законодавства в Україні |
План вивчення теми
- Організаційно-правове забезпечення фінансової політики.
- Види, форми і методи фінансового контролю.
Методичні рекомендації
Вивчаючи перше питання, слід ураховувати деякі моменти. Вироблення фінансової політики та її реалізація з допомогою фінансового механізму ґрунтуються на відповідних організаційних елементах цього механізму, які тісно взаємопов'язані і підпорядковані один одному.
Фінансове законодавство формує правове поле для здійснення фінансової діяльності і, відповідно, для реалізації фінансової політики. Фінансове планування є відображенням напрямів, форм і методів фінансової політики. Воно, по суті, є її матеріалізацією.
Організація фінансової діяльності та фінансових відносин спрямована на втілення в практику завдань фінансової політики, на реалізацію фінансових планів. Фінансовий контроль призначений для перевірки законності фінансових операцій, моніторингу реалізації завдань фінансової політики і виконання прийнятих планів.Далі слід розглянути фінансове право. Необхідно пам’ятати, що фінансове законодавство охоплює усі сфери і ланки фінансової системи й усі форми і методи фінансової діяльності, які підлягають правовій регламентації. Загалом його можна поділити на дві частини: законодавчі акти, що безпосередньо регулюють фінансові відносини, та закони з інших сфер діяльності, в яких виділяються фінансові засади їх функціонування.
При опрацюванні другого питання слід засвоїти, що ефективність реалізації фінансової політики залежить від багатьох чинників, серед яких особлива роль належить фінансовому контролю. Саме він забезпечує зворотний зв’язок між наміченими і досягнутими результатами.
Фінансовий контроль являє собою сукупність видів, форм і методів перевірки законності і доцільності здійснення фінансових операцій та реалізації на цій основі завдань фінансової політики.
Студенти повинні зрозуміти, що фінансовий контроль зв’язаний з реалізацією фінансової політики як безпосередньо, так і через контроль за фінансовою діяльністю окремих суб’єктів.
Фінансовий контроль за діяльністю суб’єктів фінансових відносин передбачає різноманітні його види, форми і методи. Студенти повинні знати не тільки їх класифікацію, а й характеристику кожного з них.
Питання для самоконтролю
- У чому полягає організаційно-правове забезпечення фінансової політики?
- Яке значення має впровадження правових норм в область фінансів?
- Які органи влади здійснюють державний фінансовий контроль?
- Що собою являє ревізія як метод фінансового контролю?
Література
[15] р. 4, § 4.1; 4.2; 4.3; [16] р. 3, § 3.1; 3.2; 3.3; [17] р. 1, § 1.4;
[18] р. 3, § 3.1; 3.2; [19] р. 3, § 3.1; 3.2; [20] р. 4, § 1, 2; [21] р. 3;
Дод. [33]