Семінарське заняття № 3 Тема 13: Страхування і страховий ринок
План
1. Поняття страхового ринку і його організаційна структура.
2. Формування і розвиток страхового ринку в Україні.
3. Перестрахування та співстрахування як види страхової діяльності.
Методичні рекомендації
Розкриваючи зміст першого питання, насамперед треба зрозуміти, що страховий ринок – це сукупність страхових компаній і послуг, що ними надаються. Товаром цього ринку є страхова послуга – конкретний вид страхування. Страхові компанії спеціалізуються як правило, на одній-двох галузях страхування.
Функціонування страхового ринку базується на таких принципах:
- демонополізація страхової справи;
- конкуренція страхових організацій з надання страхових послуг;
- залучення страхувальників і мобілізація грошових коштів у страхові фонди;
- свобода вибору для страхувальників умов надання страхових послуг, форм і об'єктів страхового захисту;
- надійності й гарантії страхового захисту.
Суб'єктами страхового ринку є страховики (страхові компанії), які надають страхові послуги, страхувальники (фізичні й юридичні особи та держава). Посередниками в проведенні страхування виступають страхові агенти та страхові брокери (брокерські фірми).
Слід зрозуміти, що розвиненість страхового ринку є важливою передумовою стабільного функціонування економіки, забезпечення надійності у життєдіяльності громадян та досягнення раціонального використання наявних у суспільстві фінансових ресурсів. Необхідно звернути увагу на те, що функціонування страхового ринку пов’язане з такими поняттями, як страхове поле і страховий портфель.
Студенти повинні знати, яким чином здійснюється формування і розвиток страхового ринку в Україні в сучасних умовах.
Розгляд третього питання слід почати з визначення.
Перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.
Тобто в договорі перестрахування беруть участь: страхове товариство, що передає ризик; страхове товариство, що приймає ризик на свою відповідальність; посередник (не обов'язково). Процес, пов'язаний з передаванням ризику, називають цедуванням ризику, або цесією. Страховика (перестрахувальника), що віддає ризик, називають цедентом. Страховика (перестраховика), котрий ризик приймає, - цесіонарієм.
Студенти повинні знати, що страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, лишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.
При настанні страхового випадку перестраховик несе відповідальність згідно з узятими на себе зобов'язаннями з перестрахування. Відносини страховиків із перестрахування регулюються договорами, що укладаються між ними.
У результаті перестрахування (цесії) та ретроцесії відбувається поділ ризиків, відповідальність розподіляється між багатьма страховиками як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.
Як у страхових, так і в перестрахувальних операціях іноді потрібні посередники. Хоч основною загальною функцією страхових агентів і страхових брокерів є сприяння продажу страхових послуг, їм притаманні свої, специфічні функції.
Один і той самий об'єкт страхування може бути застрахований за одним договором страхування і, за згодою страхувальника, кількома страховиками.
Співстрахування - страхування, при якому два та більше страховиків беруть участь визначеними частками у страхуванні одного й того самого ризику, видаючи спільні чи окремі поліси, кожний на страхову суму у своїй частці.
При цьому договір має містити умови, що визначають права і обов'язки кожного страховика.
За наявності угоди між співстрахувальниками та страхувальником один зі співстраховиків може представляти всіх інших у взаємовідносинах із страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним лише у розмірі своєї частки.
Інколи співстрахування розглядається як окремий випадок перестрахування, коли одночасно кілька страховиків за взаємним узгодженням приймають чи передають на страхування великі ризики.
Не слід забувати, що хоча з юридичного погляду співстрахування та страхування різні, за своєю економічною сутністю вони дуже схожі. В обох випадках здійснюється розподіл страхових внесків та страхових виплат, наявна співучасть у преміях та страхових ризиках. В обох випадках відповідно координуються страхові фонди різних страховиків (перестраховиків), які одночасно беруть участь в одному й тому самому страхуванні.
Питання для обговорення
- Що таке страховий ринок і якими ознаками він характеризується?
- Якими показниками характеризується страховий ринок?
- Хто є суб'єктами страхового ринку?
- Які існують організаційно-правові форми страхових компаній?
- Що являють собою страхове поле і страховий портфель?
- Хто є посередниками на страховому ринку?
- Що собою являє організаційна структура страхового ринку?
- Як забезпечується державне регулювання страхового ринку?
- Як оцінити страховий ринок України?
- Охарактеризуйте етапи розвитку страхового ринку України.
- Дайте характеристику страховому ринку України та його структурі.
- Які принципи покладено в основу розвитку страхового ринку в Україні?
- Розкрийте основні засади здійснення правового регулювання страхового ринку.
- Якими органами влади здійснюється державно-правове регулювання діяльності на страховому ринку?
- У чому полягає сутність перестрахування?
- Що собою являють перестрахувальні пули?
- Які існують види перестрахувальних операцій?
- Що собою являє факультативно - облігаторне перестрахування?
- Що собою являє співстрахування?
21. Чим характеризуються відносини співстрахування?