Семінарське заняття № 3 Тема 3: Становлення і розвиток фінансової науки

План

1. Історичний аспект становлення та розвитку фінансової науки.
2. Розвиток фінансової науки в Росії.
3. Розвиток фінансової науки в Україні.
4. Сучасна світова наукова фінансова думка.

Методичні рекомендації

Розкриваючи зміст першого питання, насамперед треба зрозуміти, що фінансова наука як соціальне явище досить молода.

Не можна не звернути увагу на те, що великі вчені античного світу — Арістотель, Платон, Ксенофонт, Цицерон, досліджуючи в своїх працях засади державного устрою, тією чи іншою мірою торкалися фінансів.

Далі слід зазначити, що розквіт фінансової науки почався наприкінці XV століття, коли в світі відбулися значні зміни в державному устрої, пов'язані з появою великих абсолютних монархій, та коли з'явились постійні великі армії, і завдання правлячих структур розширились. Виникла потреба в значних коштах.

Значний внесок в розвиток фінансової науки внесли: представник Франції Ж. Боден, італійські вчені Ф. Петрарки, Бернадо, Дж. Баторо, Н.Макіавелі та ін., англійські вчені Т. Мен, Дж. Локк, Т. Гоббс, Німецькі вчені –фінансисти Л. фон Секондорф, Ф. Юсті, І. Зоннефельд та ін.

Найбільший розвиток фінансової науки припадає на XIX століття, насамперед на другу його половину. В цей час у більшості країн Європи перейшли від абсолютизму до конституційної форми правління. Стали розвиватися правові основи державного управління, у тому числі й фінансове право, виникла потреба в наукових дослідженнях у галузі фінансів.

Саме в цей час фінансова наука виокремлюється із загальної теорії політичної економії, стає самостійною сферою знань.

Не слід забувати і про внесок теоретиків марксизму в фінансову науку, бо протягом майже століття комуністична ідеологія вважала К. Маркса та Ф. Енгельса творцями марксистської фінансової науки. Існує величезний доробок наукової та навчальної літератури з цього приводу і є підстави стверджувати, що в працях К. Маркса і Ф. Енгельса лише зрідка йшлося про гроші й податки, отже, важко назвати це наукою про фінанси.

Розглядаючи друге питання, треба звернути увагу на те, що у російській науковій літературі слово "фінанси" з'явилось лише наприкінці XVIII століття і було запозичено з французької наукової літератури. До того використовувався термін "казна". Проте наукова література, яку можна віднести до фінансової науки, з'явилась значно раніше.

Найвидатнішою науковою працею, у якій розглядаються проблеми фінансової науки, слід, на нашу думку, вважати "Книгу о скудности и богатстве" І.Т. Посошкова, яка була видана на початку XVIII століття.

Далі слід зауважити, що наприкінці XVIII століття виходять праці прекрасного вченого й мислителя О.М. Радіщева. Одна з його робіт "Записки о податях" повністю присвячена податковій політиці. Це перша наукова робота в Росії, де досліджується суть і природа податків, їхній вплив на економіку держави, на матеріальне становище різних верств населення. Цінність наукової спадщини О.М. Радіщева полягає в тому, що він розробив завершену концепцію податкової політики в Росії та запропонував низку заходів щодо удосконалення оподаткування залежно від економічного становища платника.

Потім слід зупинитися на особливих заслугах в розвитку фінансової науки I.X. Озерова. Його підручник "Основи фінансової науки", що витримав багато видань, і нині є науковим доробком із найповнішим викладом багатьох фундаментальних положень фінансової науки. Свої погляди вчений формулює на основі глибокого вивчення європейської наукової літератури.

Після підручника І.Х. Озерова найвидатнішою роботою у галузі фінансової науки на початку XX століття можна вважати "Вступ до фінансової науки" А.І. Буковецького.

Слід зауважити, що книга А.І. Буковецького була майже останньою науковою працею, де з наукових позицій розглядалися та розвивалися фундаментальні положення фінансової науки. У подальшому майже протягом 60 років фінансова наука була вилучена з повсякдення, ставши науково спрощеним коментарем робіт Маркса та Леніна, використовувалася для надання партійним рішенням наукових ознак.

Необхідно звернути увагу на те, що уперше в науковій літературі комуністичної доби мова про фінансову науку була розпочата в праці А.М. Александрова "Фінанси соціалізму". Ця робота може бути взірцем наукової апологетики правлячої партії. Автор із першого ж абзацу стверджує, що в працях Маркса, Енгельса та Леніна, в рішеннях КПРС викладені найважливіші положення науки про фінанси і тому нічого розглядати й досліджувати вже не потрібно.

Для справедливості необхідно зазначити, що вчені-марксисти в своїх роботах значно розширили сферу фінансів, включивши до неї фінанси підприємницьких структур, кредит у різних його формах, страхування, резервні фонди, фінансовий контроль тощо.

В третьому питанні слід показати, що фінансова наука в Україні розвивалася в контексті її розвитку в умовах Російської імперії, і тому дуже важко виділити внесок українських вчених в її розвиток. Історичні джерела свідчать, що лише починаючи з другої половини XIX століття з'являються роботи вчених, присвячені проблемам фінансової науки. Тут насамперед слід назвати видатного вченого, поета, письменника, громадського діяча І.Я.Франка.

Далі необхідно зауважити, що до числа визначних українських економістів-фінансистів належить також М.І. Туган-Барановський, професор університету святого Володимира (тепер Національний університет імені Тараса Шевченка) і показати його внесок у розвиток фінансової науки.

Розглядаючи внесок українських фінансистів у розвиток фінансової науки, не можна не згадати М Добриловського, професора-емігранта української господарської академії в довоєнній Чехословаччинї.

Заслуговують на увагу роботи професора Харківського університету М.М.Алексєєнка. Основна його праця "Погляд на розвиток вчення про податки", яка вийшла в Харкові в 1870 році, присвячена дослідженню поглядів на податки А.Сміта, Ж.-Б. Сея, Д. Рікардо, Ж. Сісмонді, Д. Мілля.

Варто також детальніше ознайомитися з науковою спадщиною українських вчених С.І. Іловайського, П.Л. Коваленка, І.І. Патлаєвського, М.П. Яснопольського.

Слід показати, що теоретично-змістовна спрямованість наукових досліджень представників української фінансової думки свого часу сягала рівня тодішньої світової фінансової науки, а в деяких випадках і випереджала її.

Розкриваючи сутність четвертого питання необхідно звернути увагу на те, що багата історична спадщина фінансової науки, безумовно, створює хороше підґрунтя для сучасної фінансової думки, яка має вирішувати нині набагато складніші питання суспільного життя. На сьогодні фінансова наука досліджує процеси і явища у суспільстві, використовуючи значно вищі теоретичні підвалини та враховуючи певні гуманістичні засади життя людини.

Студентам слід засвоїти, що центральне місце в наукових дослідженнях сучасних фінансистів посідають ідеї спрямування та використання фінансів для досягнення суспільного блага, яке повинно забезпечуватися за допомогою демократичних інститутів держави та політичної волі правлячих еліт. Обов'язковою умовою для цього є розвиток приватного підприємництва та ефективних державних структур, що мають у своєму розпорядженні достатній фінансовий потенціал.

Обов’язково слід зупинитися на основних положеннях теорії суспільного добробуту, які були розроблені італійським економістом В. Парето (1848— 1923 рр.), показати дослідження Дж. Бюкенена, а також М. Фрідмена.

Розглядаючи сучасну світову наукову думку не можна не звернути увагу на постійний прагматизм досліджень із позицій суспільних інтересів. Фінансова наука в працях зарубіжних вчених позбавлена ідеологічних нашарувань, примітивних класових та старомодних уявлень про експлуатацію народних мас, роль держави тощо.

Зарубіжній фінансовій науці притаманна висока етика наукової полеміки, суперечливість і багатоваріантність наукового пізнання сьогодення, плюралістичне змагання ідей та пізнавальних підходів.

Питання для обговорення

1. У чому полягає призначення фінансової науки?

2. У чому полягає внесок Ж. Бодена у розвиток фінансової науки?

3. Які особливості розвитку фінансової науки в Росії?

4. Які найвідоміші представники фінансової науки в Росії?

5. Які заслуги І.Х. Озерова в розвитку фінансової науки?

6. Які особливості розвитку фінансової науки в Україні?

7. Які найвідоміші представники фінансової науки в Україні?

8. Який внесок українських фінансистів у розвиток фінансової науки?

9. Які основні напрями сучасної світової фінансової науки?

10. Яка характерна риса сучасної світової наукової думки?

Тести

1. Хто з зазначених науковців є фундатором фінансової науки:

а) Дж. С. Міль;

б) К. Віксель;

в) Дж. М. Кейнс;

г) А. Сміт;

д) Е. Ліндаль.

2. Теорія фінансів, розроблена Дж. М. Кейнсом, спрямовувалася на:

а) зменшення державних витрат;

б) створення “податкової теорії послуг”;

в) збільшення державних витрат внаслідок створення нових робочих місць і забезпечення повної зайнятості працездатного населення;

г) регулювання економіки в умовах монополізації виробництва;

д) на досягнення справедливого розподілу прибутків і багатства в країні.

Ключові терміни і поняття

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Розвиток фінансової науки наприкінці ХVІІІ століття.
2. Внесок О.М. Радищева в розвиток фінансової науки Росії.

[15] р. 3, § 3.1; 3.3; 3.4; 3.5;

[16] р.1, § 1.2