Методи досліджень у біоекології

Методами дослідження є нові теоретичні уяви і рух пізнання вперед. У будь-якій науці завжди визначалось і визначається створення і використання нових методів дослідження.

Основними методами, які використовуються у біологічних науках, є: описовий, порівняльний, історичний та експериментальний.

Описовий метод є найдавнішим методом і заснований на спостереженні за живими організмами, який полягає у зборі фактичного матеріалу і опис його. Виник він на самому початку біологічного пізнання, і тому цей метод довгий час залишався єдиним у вивченні будови та властивостей клітин, тканин і організмів. Тому традиційна біологія була пов’язана з простим відображенням тваринного світу у вигляді опису рослин і тварин, тобто мала характер описової науки. Використання цього методу дозволило закласти основу біологічних знань. Достатньо згадати наскільки успішним він був у систематиці і створенні науки про систематику організмів. Описовий метод широко використовується у наш час, особливо у зоології, ботаніці, цитології, екології. Вивчення клітин з допомогою світлового або електронного мікроскопів, опис виявлених при цьому мікроскопічних або субмікроскопічних особливостей у їх будові, представляє собою один з теперішніх прикладів використання описового методу.

Порівняльний метод полягає у порівнянні організмів, які вивчаються, їх структур і функцій між собою з метою виявлення подібності і відмінності. Цей метод з’явився в біології у ХУІІІ ст. і набув великого значення у вирішенні багатьох проблем. За допомогою цього методу і з використанням описового методу були отримані відомості, які дозволили закласти основи систематики рослин і тварин (К.Лінней), сформулювати клітинну теорію (М.Шлейден і Т.Шванн). Але використання цього методу не супроводжувалось виходом біології за межі описової науки.

У другій половині ХІХ ст. завдяки англійському науковцю Ч.

Експериментальний метод полягає в активному вивченні того чи іншого явища шляхом експерименту. Прикладом експериментального методу у біологічній науці є такі дослідження, як вивчення спадковості і мінливості організмів, які належать Грегору Менделю. Саме він використав експеримент не тільки для отримання даних про вивчення явищ, але й факти для перевірки гіпотези, яка сформована на основі отриманих досліджень. Роботи Грегора Менделя є класичним зразком методології експериментальної науки.

Експериментальний метод збагатився методами фізики і хімії, які стали виключно цінними не тільки у якості самостійних методів, а й у сукупності з біологічними методами. Структура і генетична роль ДНК були виявлені унаслідок використання одночасно методів виділення ДНК, хімічних і фізичних методів визначення її первинної і вторинної структури, біологічних методів (трансформації і генетичного аналізу бактерій), докази її значення як генетичного матеріалу. У наш час експериментальний метод характеризується виключно можливостями у вивченні явищ життя. Ці можливості визначаються використанням мікроскопії різних видів, включаючи електронну з технікою ультра тонких зрізів, біохімічних методів, техніки запліднення у пробірці, хроматографії, електрофорезу. Нова якість, закладена в експериментальному методі, викликала якісні зміни у моделюванні. На сьогодні, поряд з моделюванням на рівні організмів, розвинене моделювання на молекулярному і клітинному рівнях, а також математичне моделювання різних біологічних процесів.

1.4.