Проблема співвідношення науки і техніки
Лінійна модель. До 60-х рр. ХХ ст. найбільш поширеною була лінійна модель, що розглядала техніку як простий додаток до природознавчих наук - як прикладну науку. Технічні проблеми розглядалися як більш вузькі, більш специфічні.
Але в дійсності наука і техніка становлять різні співтовариства, кожне з яких по-різному усвідомлює свої цілі й систему цінностей. Така спрощена модель технології як прикладної науки, що стверджує лінійний, послідовний перехід від наукового знання до технічного відкриття та інновації, сьогодні більшістю спеціалістів визнана неадекватною.Еволюційна модель. Процеси розвитку науки і техніки часто розглядаються як автономні, незалежні один від одного, але скоординовані. Наука на деяких стадіях свого розвитку використовує техніку в експериментах, у той же час техніка застосовує наукові результати в якості інструментів для досягнення своїх цілей. У цій моделі наука, техніка і виробництво розглядаються як взаємопов’язані, але самостійні сфери, кожна з котрих має внутрішню логіку розвитку.
Історична модель. Техніка більшу частину своєї історії була мало пов’язана з наукою. Люди робили пристрої, не розуміючи, чому вони так роблять. У той же час природознавство до ХІХ ст. розв’язувало головним чином свої власні завдання, хоча часто відштовхувалось від техніки. Лише після наукової революції XVII ст. наука і техніка поєднались. Але тільки в ХІХ ст. зв’язок між наукою й технікою став плідним, і лише в ХХ ст. наука стала головним джерелом нових видів техніки та технології.
У донауковий період формуються три типи технічних знань: практи- ко-методичні, технологічні і конструктивно-технічні. З другої половини XVIII ст. (після промислової революції) до кінця ХІХ ст. відбувається формування науково-технічних знань на ґрунті використання в інженерній практиці знань природознавчих наук, з’являються перші технічні науки. В середині ХІХ ст. відбувається формування фундаментальних технічних теорій. У кінці ХХ - на початку ХХІ ст. здійснюється інтеграція технічних наук не тільки з природознавчими, але й із суспільними науками. В той же час відбувається подальший процес диференціації технічних, природознавчих і суспільних наук.
13.2.