Поняття про логічні відношення між простими судженнями

В основі логічних відношень між простими судженнями лежить їх схожість за змістом, яка виражається через їх смисл та значення істин­ності суджень. З цього погляду всі судження поділяються на порівнян­ні та непорівнянні.

Порівнянними є судження, що мають однакові терміни (S, Р) і відрізняються за якістю та кількістю (А, Е, І, О). Іноді їх назива­ють судженнями однієї матерії. Наприклад. “Деякі люди є вегетаріан­цями”, “Деякі люди не є вегетаріанцями”. Ці судження можна порів­нювати за значенням їх істинності, оскільки вони мають однакові тер­міни: S - “люди”, P - “вегетаріанці”. Два судження (А та В) можуть мати такі значення істинності: 1) обоє бути істинними; 2) перше - іс­тинне, а друге - хибне; 3) перше - хибне, а друге - істинне; 4) обоє хибні. Позначивши: “істина” - 1, “хиба”-0, подамо ці можливі варіанти значень їх істинності у вигляді таблиці:

А і В можуть бути судженнями типу A(SP), E(SP), I(SP), O(SP).

Непорівнянними є судження, які мають різні терміни (S, Р). Наприклад, “Усі студенти-філологи (S) вивчають логіку (P)", “Деякі військові (S) не є морськими офіцерами (Р)” Зрозуміло, що такі су­дження не можна порівнювати, бо вони складаються з різних понять, між якими не існує безпосереднього зв’язку.

У логічних відношеннях знаходяться тільки порівнянні суджен­ня. Серед порівнянних суджень розрізняють сумісні та несумісні су­дження.

Сумісними є судження, які можуть бути одночасно істинни­ми. Розрізняють три види сумісності: Г) еквівалентність (повна суміс­ність), 2) субконтрарність (часткова сумісність) та 3) субординація (під­порядкування).

Несумісними с судження, які не можуть бути одночасно істин­ними. Розрізняють два види несумісності: і) протилежність (контрар- ність) та 2) суперечність (контрадикторність).

Розглянемо всі ці відношення докладніше.

2.