Поділ за видозміною ознаки та його правила

Основою поділу в цьому випадку є ознака, при зміні якої утворю­ються поняття, що входять до обсягу діленого (родового) поняття. Наприклад, студентів, у залежності від форми навчання, поділяють на студентів стаціонару, студентів вечірнього відділення та дистанційни- ків; держави в залежності від форми державного устрою - на унітарні та федеративні; право за формою свого вираження - на правовий зви­чай, юридичний прецедент та нормативний акт тощо.

У ролі основи поділу можуть використовуватися різні ознаки ділено­го поняття. Вибір ознаки залежить від мети поділу та практичних мір­кувань. Але до основи поділу висуваються і деякі вимоги, найважливі­шою з яких є об’єктивність основи поділу. Поділ речей, наприклад, на потрібні та непотрібні є суб’єктивним, одна й та ж сама річ є потріб­ного (і навіть необхідною) одній людині і непотрібною іншій людині.

У процесі поділу будь-якого поняття за видозміною ознаки слід дотримуватися таких правил поділу.

1. Події повинен бути співмірним. Завдання поділу полягає в необхідності перерахувати всі види діленого поняття. Тому су-ид об­сягів членів поділу повинна дорівнювати обсягу діленого поняття. Якщо, наприклад, при поділі логічних форм будуть вказані поняття та судження, то правило співмірності поділу буде порушено, оскільки ще один член поділу (умовивід) не буде наведений, і обсяг членів поділу в сумі виявиться меншим, ніж обсяг діленого поняття “логічна форма”. Таку помилку називають помилкою надто вузького поділу. У випадку наведення таких членів поділу: “поняття”, “судження”, “умовивід” та “парадигма”, правило поділу теж буде порушено. Бо сума їх обсягів виявиться більшою, ніж обсяг діленого - “логічна форма”. Цю помил­ку називають помилкою надто широкого подиіу.

2. Поділ повинен здійснюватись за однією основою. Упродовж одного поділу вибрана нами ознака (основа поділу) не повинна підмі­нюватись іншою ознакою. Наприклад, якщо держави поділити на уні­тарні, федеративні та демократичні, то такий поділ буде неправиль­ним. У ньому відсутня єдина ознака (основа) поділу.

3. Члени подізу повинні виключати один другого. При змішуванні основ поділу обсяги його членів - видових понять - будуть знаходи­тись у відношенні часткового збігу (перетину), як у наведеному вище прикладі, де поняття “унітарна” та “федеративна” будуть перетинати­ся з поняттям “демократична”.

4. Події повинен бути безперервним (послідовним). Здійснюю­чи поділ, необхідно від роду переходити до найближчого виду, а потім -до найближчого підвиду і т. д. Порушення цього правила призводить до помилки, яку називають стрибком у поділі. Так, поділ поняття “гра­матичні речення” на прості та складнопідрядні буде помилковим, бо тут пропущено одне з найближчих видових понять - “складні речен­ня” і здійснено “стрибок” до підвиду складних речень - “складнопід­рядних речень”.

8.