Операції над поняттями
Узагальнення поняття — логічна операція, що полягає в переході від поняття з меншим обсягом до поняття з більшим обсягом. Наприклад, Київський національний економічний університет — університет — вищий навчальний заклад — навчальний заклад — заклад.
Узагальнювати поняття можна до категорій — понять з гранично широким обсягом.Обмеження понять — логічна операція, у процесі якої переходять від понять з більшим обсягом до понять з меншим обсягом. Наприклад, держава — європейська держава — Українська держава. Обмежувати поняття можна до індивідуальних (одиничних) понять, бо далі буде вже не обмеження, а розчленування цілого на частини, оскільки обсяг одиничних понять складається лише з одного елемента.
Наприклад, коли від поняття "договір" ми переходимо до поняття "угода", а від нього до поняття "цивільні правовідносини", а потім до поняття "правовідносини" — ми узагальнюємо поняття. Якщо ж від поняття "договір" ми перейдемо до поняття "страхування", а від нього — до поняття "майнове страхування", то ми обмежуємо поняття (див. рис. 7).
Рис. 7
Процес узагальнення і обмеження понять не безконечний
Межею узагальнення є категорії. Категорії — це поняття з гранично широким обсягом. Категорії не мають роду, тому не піддаються узагальненню. Наприклад, такі категорії, як "матерія", "свідомість", "рух", "сутність", "явище", "кількість", "якість" тощо, не узагальнюються, від них не можна перейти до якихось інших понять із великим обсягом.
Рубежем обмеження є одиничне поняття. Так, обмеженням поняття "крадіжка" буде "крадіжка, скоєна Петровим".
Узагальнення і обмеження може бути як правильним, так і неправильним.
Щоб ці операції були правильними, необхідно при узагальненні переходити від виду до роду, а при обмеженні — від роду до виду. Якщо ж при узагальненні ми перейдемо до поняття, яке є родом щодо вихідного поняття, то таке узагальнення буде неправильним. Не можна, наприклад, узагальнюючи поняття "собівартість", перейти до поняття "капітал", оскільки капітал не є родом для собівартості.При обмеженні трапляються помилки, коли поняття, до якого доходять, не є видом щодо того поняття, яке обмежується. Якщо, наприклад, обмежуючи поняття "держава", ми перейдемо до поняття "сім'я", то таке обмеження буде неправильним.
Узагальнення і обмеження понять дає змогу уточнити зміст і обсяг понять, установити відношення між ними, що досить важливо для пізнання.
Поділ поять це логічна операція, що розкриває об’єм поняття шляхом розбиття його на види. Наприклад органи відчуттів розподіляються на органи зору, слуху, нюху, дотику, смаку.
В операції поділу відрізняють три елементи: поняття що розподіляється, підстава поділу - одна з ознак предметів, що складають об’єм поняття що розподіляється, члени розподілу - види, що утворюються внаслідок розподілу. Такий розподіл називають розподілом за ознакою, яка утворює вид — видовою ознакою.
Існують правила поділу понять.
1. Поділ понять повинен бути пропорційний, тобто сума членів поділу повинна бути в точності дорівнювати об’єму поняття що розподіляється (не більше і не менше).
2. Члени поділу повинні виключати один одного повністю, тобто не мати загальних елементів і не бути у відношеннях перехрестя об’єму понять.
3. Поділ повинен бути безперервним, не завершивши поділ родового поняття не можна переходити до поділу видових понять.
Визначення понять — це логічна операція, яка розкриває зміст поняття і дозволяє відрізняти означені предмети від інших схожих з ними предметів.
У визначенні виділяють два головних елементи: поняття що визначають (definiendum) та поняття яке визначає (definiens).
Існують вимоги до визначення понять.
1. Визначення повинно бути пропорційним, тобто об’єм поняття яке визначає повинен дорівнювати об’єму поняття що визначають. Не більше і не менше.
2. Визначення не повинно мати у собі кола, тобто поняття, що входять у частину поняття яке визначає, самі повинні визначатися без допомоги поняття яке визначають.
3. Визначення повинно бути чітким та ясним, тобто сенс, зміст всіх понять які входять до частини поняття яке визначає, повинен бути ясним та об’єми їх чітко обмеженими.
4. Бажано, щоб визначення не було запереченим, тобто не містило у собі заперечення якостей які не притаманні предмету, а з’ясовували би якості які належать предмету думки.
Існують також прийоми схожі на визначення.
Опис - перелік зовнішніх рис предмету з метою нестрого!’ відмінності його від східних до нього предметів думки.
Характеристика - надає перелік лише найбільш важливих в тому, чи іншому відношенні ознак предметів та явищ.
Порівняння - вказує на подібність предметів та дозволяє краще їх уявити, або по новому висвітлити їхні рис та властивості.
3.