функції
сигнальну, яка характеризує конфліктологію як показник певного стану суспільства, що потребує вжиття заходів пошуку та усунення причин соціальної напруги, вивчення обставин, які породили кон-фліктну ситуацію, та шляхів виходу з неї;
динамічну, що ґрунтується на загальній здатності будь-якого конфлікту здійснювати зміни.
Вплив юридичних конфліктів на процес зміни правової дійсності відбувається у таких напрямах: а) порушення справедливого співвідношення позицій з огляду на пануючі правові норми; б) відновлення (повністю або частково) справедливого співвідношення позицій з огляду на пануючі правові норми; в) домагання на новий правових порядок.диференціюючу, що характеризує юридичну конфліктологію як засіб поляризації суспільства або його об'єднання, що здійснюється через зміни чи розпад соціальних структур;
прогресивну, що сприяє усуненню причин, які породжують конфлікти, а також перешкод, які стримують суспільний розвиток.
Юридична конфліктологія являє собою "синтез конфліктологіч- них проблем з положеннями юридичної науки". В полі її зору — не лише "чисті" юридичні конфлікти, а й соціальні конфлікти, які набувають юридичної форми на певних етапах свого розвитку.
До основних завдань юридичної конфліктології належать:
Дослідження причин виникнення юридичних конфліктів.
Вивчення закономірностей їх розвитку.
Розробка рекомендацій щодо застосування юридичних засобів з метою попередження конфліктів, зниження їх гостроти та вирішення.
Досліджуючи правові відносини, інститути й норми з точки зору використання їх для попередження та вирішення конфліктів, юридична конфліктологія тісно пов'язана із загальною конфліктологією, соціологією, теорією держави і права, філософією, соціологією права, політологією, загальною, соціальною та юридичною психологією.