Соціальна функція

електоральних соціологічних досліджень також має кілька аспектів:

• результати містять інформацію про потреби, інтереси, вимоги, претензії населення до влади, які остання не повинна ігнорувати й мусить використовувати під час вироблення управлінських рішень;

• громадська думка через соціологічні дослідження реалізує функцію соціального контролю, відкриває важливий канал зв’язку між владою та громадськістю, а інколи реалізує й деякі функції прямої демократії;

• соціологічні дослідження дають змогу точніше визначити співвідношення політичних сил у суспільстві, що є одним із чинників політичної та соціальної стабільності;

• дані соціологічних досліджень уможливлюють довготермінове прогнозування соціального розвитку суспільства і т.

Крім того, електоральні соціологічні дослідження можуть бути стратегічними й описовими (допоміжними).

Стратегічне використання соціологічних досліджень, скажімо, під час проведення виборів, полягає в оцінюванні загальнополітичної ситуації, сильних і слабких сторін кандидатів, у визначенні на основі соціальних, демографічних, геополітичних чинників шансів кандидата в тих чи інших регіонах.

Реалізація описової функції дає змогу кандидатам та їхнім командам дізнаватися про те, хто лідирує, які проблеми виборці вважають для себе найважливішими і т. ін.

Серед провідних напрямків здійснення соціологічних електоральних досліджень слід визначити:

- прогнозування результатів виборів;

- пост-виборні дослідження;

- вимірювання динаміки рейтингів політичних партій і політиків;

- вивчення й моніторинг зовнішньополітичних орієнтацій населення;

- ставлення до органів влади й соціальних інститутів, оцінка їхньої діяльності;

- розробка стандартів публікацій даних електоральних досліджень;

- аналіз соціально-демографічних портретів електоратів кандидатів (партій);

- вимірювання реакції на поточні події в політичному житті країни;

- створення панелей для телевізійних програм (щотижня рекрутувати й забезпечувати участь у програмі репрезентативної вибірки жителів України, протягом усього часу виходу програми в ефір якісно створюючи надійне соціологічне забезпечення амбіційного політичного проекту, наприклад, «Свобода Савіка Шустера»);

- вивчення мовних проблем і міжетнічних відносин;

- визначення іміджевих характеристик політичних діячів;

- оцінка ефективності політичної комунікації;

- складання соціально-політичного портрету області /регіону;

- вивчення соціальних проблем, які турбують громадян, і їхнього соціального самопочуття, рівня соціальної напруженості в українському суспільстві і т.

Отже, електоральні соціологічні дослідження є однією з найважливіших складових політичного маркетингу, бо без об’єктивної соціальної інформації про реальний стан справ у суспільстві, ставлення широкого загалу до ключових питань громадського життя, до окремих суспільних інститутів (держави взагалі, парламенту, уряду, політичних партій, окремих лідерів та ін.) неможливо приймати відповідальні рішення. Маючи таку інформацію, центри влади можуть адекватніше впливати на стан справ у суспільстві, підвищувати ефективність управлінських рішень, мати зворотний зв’язок з громадськістю про рівень сприйняття нею певних законопроектів, постанов, загальнополітичних рішень. Одним із найпоширеніших видів політичного маркетингу, що використовується під час політичної боротьби за мандати виборчої представницької та виконавчої влади, є виборча інженерія. Під останньою розуміють пристосування виборчих процедур до реалізації інтересів правлячої і політичної еліти щодо завоювання та збереження влади в державі (регіоні, місті тощо).

На практиці виділяють такі різновиди електоральних соціологічних досліджень: передвиборчі; у день виборів; післявиборчі.

Найтривалішим у часі й найважчим є етап передвиборчих соціологічних досліджень. Протягом цього періоду необхідно зібрати й проаналізувати відомості, що характеризують населення даного виборчого округу або території. Тут важлива інформація, що дає уявлення про найважливіші аспекти, але в першу чергу дослідників повинні цікавити:

- соціально-демографічний, соціально-професійний, національний, конфесійний склад жителів;

- стан економіки, характеристика зайнятості й матеріального благополуччя населення;

- соціально-культурні зони та їх співвіднесення з виборчими дільницями, специфічні традиції й проблеми жителів;

- особливості дільниць населення у попередніх виборчих кампаніях (питома вага тих, хто проголосував, політичні чи інші переваги тощо).

Джерелами цієї фонової інформації є статистичні дані, відомості виборчих комісій, думки експертів, наукові чи інші публікації, матеріали попередніх соціологічних досліджень, в тому числі тих, що мають відношення до проблематики виборів.

Одночасно збираються дані, що характеризують:

- рівень поінформованості населення про вибори та кандидатів, що вступили у боротьбу;

- електоральний досвід респондентів, особливості участі у попередніх виборах, їх переваги, механізм прийняття рішення щодо голосування тощо;

- сприйняття проблем свого регіону, країни, політичної орієнтації;

- електоральні наміри: готовність прийняти участь у виборах і голосувати за тих чи інших претендентів, мотивація їх дій, причини симпатій та антипатій, ступінь їх стійкості;

- рейтингові вимірювання різних видів (стереотипи свідомості, поведінки, провідні очікування, страхи, характеристики бажаного лідера і т.д.).

На етапі проведення соціологічних досліджень напередодні виборів доцільно використовувати різні соціологічні методи збору інформації: опитування всіх видів, аналіз документів, експертні оцінки, проведення фокус-груп тощо. Корисним навіть буде організація включеного спостереження під час проведення мітингів та зборів.