З.1. Залучення позикових засобів

Позиковий капітал, що використовується підприємством, характеризує в сукупності обсяг його фінансових зобов’язань.

У процесі розвитку підприємства в міру погашення його фінансових зобов’язань виникає потреба в залученні нових позикових засобів.

За цілями залучення:

1. Позикові засоби, що залучаються для забезпечення відтворення позаоборотних активів.

2. Позикові засоби, що залучаються для поповнення оборотних активів.

3. Позикові засоби, що залучаються для задоволення інших господарських або соціальних потреб.

За джерелами залучення :

1. Позикові засоби, що залучаються із зовнішніх джерел.

2. Позикові засоби, що залучаються з внутрішніх джерел (внутрішня кредиторська заборгованість).

За періодом залучення:

1. Позикові засоби, що залучаються на довгостроковий період (більше 1

року).

2. Позикові засоби, що залучаються на короткостроковий період (до 1

року).

За Формами залучення:

1. Позикові засоби, що залучаються у грошовій формі (фінансовий кредит).

2. Позикові засоби, що залучаються у формі устаткування (фінансовий

лізинг).

3. Позикові засоби, що залучаються в товарній формі (товарний або комерційний кредит).

4. Позикові засоби, що залучаються в інших матеріальних або нематеріальних формах.

За Формами забезпечення:

1. Незабезпечені позикові засоби.

2. Позикові засоби, забезпечені порукою або гарантією.

3. Позикові засоби, забезпечені заставою.

Процес формування політики залучення підприємством позикових засобів включає такі етапи:

1. Аналіз залучення використання позикових засобів у попередньому періоді.

2. Визначення цілей залучення позикових засобів у майбутньому періоді.

3. Визначення граничного обсягу залучення позикових засобів.

4. Оцінка вартості залучення позикового капіталу з різних джерел.

5. Визначення співвідношення обсягу позикових засобів, що залучаються на коротко- і довгостроковій основі.

6. Визначення форм залучення позикових засобів.

7. Визначення складу основних кредиторів.

8. Формування ефективних умов залучення кредитів.

9. Забезпечення ефективного використання залучених кредитів.

10. Забезпечення своєчасних розрахунків за отримані кредити.

Аналіз залучення і використання позикових засобів у попередньому періоді. Метою такого аналізу є виявлення обсягу, складу і форм залучення позикових засобів підприємством, а також оцінка ефективності їх використання.

На першому етапі аналізу вивчають динаміку загального обсягу залучення позикових засобів у періоді; що аналізується, темпи цієї динаміки порівнюються з темпами приросту суми власних фінансових ресурсів, обсягів

операційної та інвестиційної діяльності, загальної суми активів підприємства.

На другому етапі аналізу визначають основні форми залучення позикових засобів, аналізують в динаміці: питому вагу сформованого фінансового кредиту, товарний кредит і внутрішню кредиторську заборгованість в загальній сумі позикових засобів, що використовуються підприємством.

На третьому етапі аналізу визначають співвідношення обсягів позикових засобів за період їх залучення. З цією метою проводиться відповідне угруповання позикового капіталу, вивчається динаміка співвідношення коротко- і довгострокових позикових засобів і їх відповідність обсягу оборотних і позаоборотних активів, що використовуються підприємством.

На четвертій стадії аналізу вивчають склад конкретних кредиторів підприємства й умови надання ними різних форм фінансового і товарного кредитів. Ці умови аналізують з позицій кон’юнктури фінансового і товарного ринків.

На п’ятій стадії аналізу вивчають ефективність використання позикових засобів у цілому й окремих їх форм на підприємстві. З цією метою використовують показники оборотності та рентабельності позикового капіталу. Перша група цих показників порівнюється, у процесі аналізу із середнім періодом обороту власного капіталу.

Результати проведеного аналізу є основою оцінки доцільності використання позикових засобів на підприємстві у сформованих обсягах і формах.

Визначення цілей залучення позикових засобів у майбутньому періоді. Основними цілями залучення позикових засобів підприємствами є:

а) поповнення необхідного обсягу постійної частини оборотних активів;

б) забезпечення формування перемінної частини оборотних активів;

в) формування недостатнього обсягу інвестиційних ресурсів;

г) забезпечення соціально-побутових потреб своїх робітників.

Визначення граничного обсягу залучення позикових засобів.

Максимальний обсяг цього залучення диктується такими умовами:

1. Граничним ефектом фінансового левериджу;

2. Забезпеченням достатньої фінансової стійкості підприємства;

3. Оцінкою вартості залучення позикового капіталу з різних джерел.

4. Визначенням співвідношення обсягу позикових засобів, що залучаються на коротко- і довгостроковій основі.

На довгостроковий період (понад 1 рік) позикові засоби залучаються, як правило, для розширення обсягу власних основних засобів і формування відсутнього обсягу інвестиційних ресурсів. На короткостроковий період позикові засоби залучають для всіх інших цілей.

Повний термін використання позикових засобів є періодом часу з початку їх надходження до остаточного погашення всієї суми боргу. Він містить у собі три тимчасових періоди:

а) термін корисного використання;

б) пільговий (граціонний) період;

в) термін погашення.

Термін корисного використання - це період часу, протягом якого підприємство безпосередньо використовує надані позикові засоби у своїй господарській діяльності;

Пільговий (граціонний) період - це період часу з моменту закінчення корисного використання позикових засобів до початку погашення боргу. Він служить резервом часу для акумуляції необхідних фінансових засобів;

Термін погашення - це період часу, протягом якого відбувається повна виплата основного боргу і відсотків за використання позикових засобів.

Розрахунок повного терміну використання позикових засобів здійснюється в розрізі перерахованих елементів, виходячи з цілей їх використання і сформованої на фінансовому ринку практики встановлення пільгового періоду і терміну погашення.

Середній термін використання позикових засобів є середнім розрахунковим періодом, протягом якого вони використовуються підприємством, і визначається за кожним цільовим напрямом залучення цих засобів, за обсягом їх залучення на коротко- і довгостроковій основі, за сумою позикових засобів, що залучається в цілому.

Співвідношення позикових засобів, що залучаються на коротко- і довгостроковій основі, може бути оптимізовано також з урахуванням вартості їх залучення.

Визначення форм залучення позикових засобів. Ці форми

диференціюються в розрізі фінансового кредиту, товарного кредиту, інших форм. Вибір форм залучення позикових засобів підприємство здійснює, виходячи з цілей і специфіки своєї господарської діяльності.

Визначення складу основних кредиторів. Цей склад визначається формами залучення позикових засобів. Основними кредиторами підприємства є звичайно його постійні постачальники, з якими встановлені тривалі комерційні зв’язки, а також комерційний банк, який здійснює його розрахунково-касове о бслуговування.

Формування ефективних умов залучення кредитів. До найважливіших з цих умов належать:

а) термін надання кредиту;

б) ставка відсотка за кредит;

в) умови виплати суми відсотка;

г) умови виплати основної суми боргу;

д) інші умови, пов’язані з одержанням кредиту.

Термін надання кредиту є однією з визначальних умов його залучення. Оптимальним вважається термін надання кредиту, протягом якого реалізується мета його залучення, наприклад, іпотечний кредит - на термін реалізації інвестиційного проекту, товарний кредит - на період повної реалізації закуплених товарів тощо.

Ставка відсотка за кредит характеризується трьома параметрами: її формою, видом і розміром.

За формами розрізняють процентну ставку (для нарощування суми боргу) і дисконтну ставку (для дисконтування суми боргу). Якщо розмір даних ставок однаковий, то перевага повинна бути віддана процентній ставці, тому що в цьому випадку витрати щодо обслуговування боргу будуть меншими.

За видами розрізняють фіксовану ставку відсотка, що встановлюється на весь термін кредиту, і плаваючу ставку відсотка з періодичним переглядом її розміру залежно від зміни облікової ставки центрального банку, темпів інфляції і кон’юнктури фінансового ринку. Час, протягом якого ставка відсотка залишається незмінною, називається процентним періодом. В умовах інфляції для підприємства кращою є фіксована або плаваюча ставка з високим процентним періодом.

Розмір ставки відсотка за кредит є визначальною умовою при оцінці його вартості. За товарним кредитом він приймається при оцінці в розмірі цінової знижки продавця за здійснення негайного розрахунку за поставлені товари, вираженої в річному обчисленні.

Умови виплати суми відсотка характеризуються порядком виплати його суми. Цей порядок зводиться до трьох принципових варіантів: виплати всієї суми відсотка в момент надання кредиту; виплати суми відсотка рівномірними частинами; виплати всієї суми відсотка в момент сплати основної суми боргу при погашенні кредиту. За інших рівних умов кращим є третій варіант.

Умови виплати основної суми боргу характеризуються передбаченими періодами його повернення. Ці умови також зводяться до трьох принципових варіантів: часткового повернення основної суми боргу протягом загального періоду функціонування кредиту; повного повернення всієї суми боргу після закінчення терміну використання кредиту; повернення основної або частини суми боргу з наданням пільгового періоду після закінчення терміну корисного використання кредиту.

Забезпечення ефективного використання залучених кредитів. Критерієм такої ефективності виступають показники оборотності й рентабельності позикового капіталу.

Забезпечення своєчасних розрахунків за отримані кредити. З метою цього забезпечення за найбільш значними кредитами може заздалегідь резервуватися спеціальний поворотний фонд. Платежі щодо обслуговування кредитів включаються у платіжний календар і контролюються в процесі моніторингу поточної фінансової діяльності.

На підприємствах, які залучають великий обсяг позикових засобів у формі фінансового і товарного кредиту, загальна політика залучення позикових засобів може бути деталізована в розрізі вказаних форм кредиту.

3.2.