30. Концепція осьового часу К.Ясперса:

Ось світової історії треба віднести до 500 лет до н. э. Тоді відбувся самий різкий поворот у історії – з’явилась людина такого типу, якого вона зберіглася і до сьогодні. Такий час і називається осьовим часом. В цей час після усвідомлення людиною себе відбувається зародження нових світових релігій та ідей майже одночасно в Китаї, Індії та на сході. В цю епоху були розроблені категорії, якими ми мислимо і до сьогодні. Відбувалося розширення великих держав і зникнення маленьких. Людське буття у якості історії стає тепер предметом роздумів. Це веде до усвідомлення що теперішньому даному передувала безкінечне минуле. Людина переповнена згадками і їй починає здаватись, що вона живе на пізній стадії розвитку, в період занепаду.