Вступ

Економічний розвиток будь-якої країни світу, в тому числі й України, визначається досягнутим рівнем і якістю життя населення.

З метою ефективного функціонування економіки в умовах її переходу до ринкового регулювання господарської діяльності важливого значення набуває забезпечення зростання добробуту населення.

При цьому особливо важливу роль відіграє тісний взаємозв'язок між потребами окремого індивідуума та суспільства в цілому. Голов­ною метою стає дослідження основних критеріїв добробуту та визначення відповідальних за прийняття рішень, що впливають на рівень добробуту.

Оскільки головна мета здійснення політики добробуту - це поліпшення якості життя населення, то фундаментом суспільного добробуту є соціальна захищеність громадян. Саме якість життя є головним показником суспільного добробуту.

У сучасних умовах повсюдної глобалізації держава може стійко розвиватися тільки тоді, коли її економічна політика спрямована на поліпшення рівня і якості життя громадян, розширення їх можливостей щодо саморозвитку та спроможності формувати власне майбутнє.

З цією метою стає доцільним приділяти увагу не тільки збільшенню доходів населення, а й поліпшенню багатьох інших компонентів якості життя населення. А саме: сприяти формуванню реальної рівності населення для здобуття освіти і працевлаштування; забезпечувати високий рівень медичного обслуговування, якісне харчування; підви­щувати показники соціальної якості середовища життєдіяльності насе­лення; вдосконалювати існуючу в державі систему соціального захисту населення.

Поліпшення зазначених компонентів якості життя населення, а також особливості політики доходів, соціальної політики та рівень добробуту вивчає навчальна дисципліна "Економіка добробуту", яка належить до циклу загальноекономічних навчальних дисциплін.

Метою навчального посібника є розгляд найважливіших економічних концепцій щодо добробуту населення, формування системи теоретичних знань та прикладних вмінь і навичок щодо аналізу рівня життя населення та вдосконалення теорії та практики оцінки якості життя населення України, виділення пріоритетних напрямів державного регулювання у цієї сфері.

Завданням навчальної дисципліни є оволодіння теоретичними знаннями щодо основних засад теорії суспільного добробуту; отримання практичних навичок щодо оцінки добробуту населення країни та можливих шляхів підвищення рівня та покращення якості життя на­селення.

Об'єктом економіки добробуту є економічна система суспільства, її вплив на якість життя і добробут населення.

Предметом економіки добробуту є вирішення проблем, пов'язаних з підвищенням рівня та покращенням якості життя населення, тобто дослідження того, як економічний устрій впливає на добробут сус­пільства.

Об'єктами економіки добробуту можуть виступати система соціаль­ного захисту населення, соціальна політика, політика доходів населення, зайнятість, причини безробіття та стимулювання праці, система соціального захисту тощо.

Теоретичний матеріал поданий відповідно до тематичного плану навчальної дисципліни й в адекватному обсязі та за умови того, що студентами отримано знання з дисципліни політична економія, макроеко- номіка, мікроекономіка та ін. У посібнику послідовно розглядаються:

основні засади теорії економіки добробуту, критерії ефективного розподілу ресурсів та економічних благ;

проблема рівномірного розподілу доходів у державі, політика держави щодо справедливого розподілу доходів у ринковій економіці;

принципи формування доходів, диференціація доходів, споживчий бюджет та джерела його формування;

система кількісних і якісних показників рівня життя, концептуальні розробки програми підвищення рівня та покращення якості життя населення;

економічна природа трудових ресурсів, фази відтворення та система балансів трудових ресурсів;

принципи зайнятості в ринкових умовах та проблеми безробіття;

соціальні умови життєдіяльності населення, пріоритетні показники оцінки добробуту населення;

фактори, які впливають на якість трудового життя, основні якісні характеристики робітника;

економічна природа заробітної плати, основні напрями рефор­мування заробітної плати;

сутність соціальної політики та її основні напрями, основні напрями розвитку соціальної політики в Україні;

система соціального захисту населення, форми та заходи соціального захисту вразливих верств населення в Україні.

Після опанування цієї дисципліни студент повинен набути таких професійних компетентностей:

вміння аналізувати структуру теорії добробуту;

здатність надавати економічну оцінку добробуту населення;

вміння досліджувати проблему рівномірного розподілу доходів у державі;

вміння аналізувати структуру сукупних доходів населення;

здатність визначати рівень життя та економічної нерівності в країні;

здатність визначати якість життя та основні індикатори бідності населення;

здатність робити порівняльний аналіз рівня і якості життя населення України з іншими країнами;

здатність характеризувати тенденції вдосконалення соціальної політики держави;

вміння аналізувати демографічні характеристики населення;

вміння визначати принципи зайнятості в ринкових умовах; здатність обчислювати пріоритетні показники оцінки добробуту населення;

здатність характеризувати принципи організації оплати та стимулювання праці;

вміння виявляти роль соціальної політики в сучасному суспільстві;

здатність робити обґрунтовані висновки щодо використання теорії суспільного добробуту в ефективному розподілі ресурсів та економічних благ в умовах ринкових відносин;

здатність зрозуміло і недвозначно доносити власні висновки щодо реалізації та застосування теорії добробуту, знання та пояснення, що їх обґрунтовують;

здатність прийняття рішень щодо використання необхідних важелів державної політики доходів (та соціальної політики тощо) у складних і непередбачуваних умовах розвитку економіки.

Питання, які розглядаються у навчальній дисципліні "Економіка добробуту" мають важливе значення для майбутнього економіста, оскільки дозволяють розкрити сутність теорії суспільного добробуту та її основних складових, всебічно оцінити існуючі в країні соціальні умови життєдіяльності населення та знайти шляхи вдосконалення системи соціального захисту з метою підвищення рівня і покращення якості життя населення.

1.