ЗАКОН РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА "ПРО ҐМІННЕ САМОВРЯДУВАННЯ"

(від 8 березня 1990 р.)

Розділ 1 Загальні положення

Стаття 1

1. Населення ґміни утворює самоврядну громаду відповідно до законодавства.

2. У цьому Законі під ґміною слід розуміти самоврядну громаду, а також відповідну територію.

Стаття 2

1. ґміна виконує громадські завдання від свого імені і на свою відповідальність.

2. Гміна наділена правосуб'єктністю.

3. Самостійність ґміни захищається в судовому порядку.

Стаття З

1. Статут ґміни визначає її устрій.

2. (2) Проект статуту ґміни з населенням понад 300.000 жителів підлягає погодженню з Прем'єр-міністром за поданням Міністра внутрішніх справ та адміністрації.

3. Спори з цих питань вирішує Рада Міністрів.

Стаття 4

1. Утворення, об'єднання, поділ і ліквідація ґмін, встановлення їх меж та назв, а також визначення місцезнаходження їх органів здійснюється Радою Міністрів після проведення консультацій з жителями.

2. При утворенні, об'єднанні, поділі, ліквідації ґмін і встановленні їх меж слід прагнути до того, щоби ґміна охоплювала по можливості однорідну територію з огляду на компактність проживання жителів і цілісність території, а також щоб соціально-економічні зв'язки дозволяли виконувати громадські завдання.

3. (3) (виключено)

118

Стаття 4а. (4)

1 Надання ґміні чи місцевості статусу міста відбувається шляхом розпорядження Ради Міністрів.

2 Надаючи місцевості статус міста, Рада Міністрів визначає його межі.

3 Зміна меж міста здійснюється Радою Міністрів шляхом розпорядження після проведення консультацій з жителями.

Стаття 5

1. (5) ґміна може утворювати допоміжні одиниці: сільські округи, райони, селища тощо. Місто, яке знаходиться в межах ґміни, також може прирівнюватися до допоміжних одиниць.

2. Допоміжні одиниці утворюються радою ґміни, яка приймає рішення після проведення консультацій з жителями чи з їх ініціативи.

3. Правила утворення, об'єднання, поділу, а також ліквідації допоміжних одиниць визначаються в статуті ґміни.

4. (6) У містах, в яких станом на 1 січня 1990 року існував поділ на адміністративні райони, останні можуть отримати статус ґміни. Рішення з цього питання приймає Прем'єр-міністр за поданням Міністра внутрішніх справ і адміністрації з врахуванням думки зацікавлених суб'єктів. Райони у містах, які становлять ґміну, об'єднуються в спілку ґмін, повноваження і структура якої визначаються окремим законом.

Стаття 5а. (7)

1. У випадках, передбачених Законом, а також при важливості питання для ґміни, на території останньої проводяться консультації з жителями ґміни.

2. Правила і порядок проведення консультацій з жителями ґміни визначаються рішенням ради ґміни.