ЗМІСТ
І Ігредмова........................................................................................................... 6
РОЗДІЛ 1. КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНІ ПРОЦЕСИ
ВIV-II ТИС. ДО Р.Х.
1.1. Північно-Західна Україна я IV — III тис. до P. X........................................................... 10
1.2. Культурно-історичні процеси на Західній Волині за доби бронзи............................... 24
1.3. Питання класифікації озброєння...................................................................................... 67
РОЗДІЛ 2. КРЕМ’ЯНА ЗБРОЯ ТА ЗНАРЯДДЯ ПРАЦІ
2.1. Крем’яна сировина та її добування первісним населенням........................................ 88
2.2. Використання та обробка кременю населенням енеоліту і бронзової доби............. 140
2.3. Питання типології та культурної ідентифікації крем'яної зброї
і знарядь праці................................................................................................................................ 161
РОЗДІЛ 3. ПРЕДМЕТИ ОЗБРОЄІ Il ІЯ З KAMEIIIO
3.1. Кам’яні сокири: застосування і технології виготовлення............................................ 258
3.2. Знахідки кам’яних бойових сокир на Волині................................................................. 279
3.3. Кам’яні булави з теренів Волині...................................................................................... 358
3.4. Орнаментація кам'яних сокир та булав......................................................................... 370
РОЗДІЛ 4. МЕТАЛЕВІ ВИРОБИ З ВОЛИНІ
4.1. Металовиробництво та самородна мідь Волиш............................................................ 388
4.2. Знахідки металевої зброї та знарядь праці із Західної Волині..................................... 407
ІЛЮСТРАЦІЇ
ДОДАТКИ
Додаток А
О. Курмаиськин. Кам'яні бойові сокири з фондів Державного
історико-культурного заповідника м.
Дубно............................................................................ 450Додаток Б
О. Остаток. Нова знахідка скарбу прикрас епохи бронзи на Волині................................... 453
Додаток В
Т. Іошко. Іехнологічне дослідження виробів з кольорового металу
із Західної Волині............................................................................................................................ 463
Книга присвячується
видатному українському археологу Ігорю Кириловичу Свєигнікови
(1915 - 1995)
Автори висловлюють щиру подяку за сприяння у виданні книги:
голові Волинської обласної ради Анатолію ГРИЦЮКУ,
голові Луцької міської ради Богдану ШИБІ, професорові, доктору історичних наук Денису КОЗАКУ, начальнику управління освіти та науки Волинської обласної адміністрації Михайлу ПОПОВИЧУ, голові Ківерцівської держадміністрації AeoirriL КРИЧКЕВИЧУ, голові Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Геннадію БОНДАРЕНКУ, директору телеканалу "Аверс” Олегу ВЕЛИЧКУ, добродіям
Степану МОСКВИЧУ
Сергію ПУЗЕНКОВУ, Віталію СЕРДЮКУ, Олександру ХОМІЧУ.
Пропонована праця с спробою узагальнення наявних матеріалів по темі крем’яних, кам'яних, металевих виробів IV-II тис. до P. X. із Західної Волині. У книзі розглянуті проблеми їхнього виробництва та використання давнім населенням.
Збираючи вказані вироби для такого складного та нового для нас дослідження, ми ознайомилися з музейними колекціями Волинського краєзнавчого музею, археологічного музею ВНУ ім. Лесі Українки, Луцького державного історико-культурного заповідника, Рокинівського музею історії сільського господарства. Берестечківського, Володимир-Волинського, Горохів- ського. Ковельського, Торчинського історичних, Камінь-Каширського, Любомльського, Маневицького, Po- жищенського краєзнавчих музеїв Волинської області. Рівненського обласного краєзнавчого, Дубнівського, Острозького історико-кульгурних заповідників, Берези і вського.
Млинів- ського. Костопільського краєзнавчих музеїв Рівненської області. Львівського історичного, археологічного музею ЛНУ ім. І. Франка, Бродів- ського історико-красзнавчого музею Львівської області. Тернопільського обласного. Кременецького краєзнавчого музею Тернопільської області. Висловлюємо подку їх керівникам та працівникам за надану допомогу. Сфотої рафовані та описані предмети будуть подані в окремо виданому каталозі.Потрібно визнати, шо досліджувані артефакти становлять собою значну цінність: наукову, мистецьку, музейно-експозиційну. Кожен із зібраних виробів мас інформаційну вартість - він с продуктом певних етнокультурних груп, які тут проживали, або отриманий ними в результаті обміну чи як трофей. Частина предметів з кременю, каменю, міді, бронзи виділяються своїм майстерним виготовленням і напевно належали родоплемінній верхівці - були знаками влади. Тобто с можливість дослідження рівня розвитку виробництва, характеру та напрямків історичних контактів, соціальних відносин тогочасного суспільства тощо. Дані знахідки дають уявлення про значну мозаїку культур, яка спостерігалася за доби енеоліту, бронзи в регіоні Західної Волині.
Важливість даної проблеми підкреслює наявність на окресленій території багатої сировинної бази для давніх виробництв, яка характеризується виходами на поверхню одного з найкращих за якістю кременю в Європі, великими запасами різної кам’яної сировини та власними родовищами самородної міді. Це зумовило своєрідний розвиток племен, які проживали в цьому регіоні, що проявилося у спеціалізації виробництва (великі посепення-майстерні), прискоренні стратифікації суспільства (поховання знаті, парадні вироби), широких етнокультурних зв’язках населення (обмін сировиною та готовою продукцією).
Хоча значну увагу до цієї проблематики звертали такі відомі дослідники, як Ігор Свєшніков, Віталій Конопля, Іван Михальчишин, Віктор Клочко та інші, вона залишається ма- ловнвчсною.
Ідучи якби проторованим шляхом ми все ж зіткнулися з багатьма труднощами, подолати які виявилося не просто.
Це і необхідність тіс- Hoi ciiiBnpaui з геологами, петрографами у виявленні джерел сировини, визначенні порід каменю; ідентифікацією випадкових знахідок з відомими культурами; відсутність прив'язок багатьох артефактів до певної місцевості; розпорошеністю предметів по приватних колекціях; великою та непоправною шкодою, яку завдало привласнення і вивезення за кордон безцінних колекцій. Велика частина унікальних виробів залишається незафіксованою. Це „закриті" збірки „аматорів старовини” для яких поняття „моє” набага- то вище, ніж „загальнонаціональне надбання". Це робить неможливим написання достовірної давньої історії нашої країни, тому бажанно, щоб археологічні предмети зберігалися в музеях, а речі з приватних колекцій були паспортизовані і доступні для дослідження. Намагання зафіксувати цінні речові знахідки із Західної Волині та Волинського Полісся було однією з цілей даної роботи.Сподіваємося, що пізнаючи матеріальну культуру своїх предків, люди прагнутимуть не руйнувати, а зберігати пам’ятки археології. Адже детальне знайомство з історичною спадщиною, розуміння постійного характеру взаємодії і взаємозбагачення первісних етносів, що існували на територіях різних сучасних держав, їх тісних контактів, сприяють формуванню у людей розуміння того, шо наш народ є частиною світової цивілізації, результатом багатовікового генезису та еволюції різноегнічних груп населення.
У пропонованій роботі ми не ставили за мету всебічно розглянути зазначені проблеми, кожна з них вимагає додаткових багаторічних досліджень. Наше завдання: збір наявної інформації, а також, по можливості, її інтерпретація.
Ідея досліджень мілітарій Волині даного періоду належить Івану Ми- хальчишину, який розробляв різні аспекти цієї проблематики, створив певну базу даних для вивчення виробів з каменю та кременю. Зібрані нотатки, рисунки, фото дослідник передав нам. Вважаємо приємним обов’язком щиро подякувати Іванові Романовичу за це.
Крім того, у праці значною мірою використані напрацювання Віталія Коноплі щодо крем’яної сировини та її обробки, Віктора Клочка - з теми класифікації предметів озброєння та місцевих міднорудних виходів.
Висловлюємо особливу подяку цим дослідникам. Зі словами щирої вдячності за поради, консультації, за можливість публікації матеріалів звертаємося також до Павла Вовка.
Олексія Златогорського, Михайла Кучинка, Сергія Панишка, Володимира Савицького, Анатолія Силюка, Анатолія Шваба (Луцьк), Андрія Бардецького, Олександра Позіхов- ського, Богдана Прищепи, Валерія Пясецького, Олександра Романчука, Валерія Самолюка, Віталія Ткача (Рівне), Катерини Бунятян, Тетяни Гошко, Михайла Відейка (Київ), Миколи Бандрівського, Ярослава Погоральського (Львів), Богдана Строценя (Тернопіль), Єжи Kyc- нежа (Замость), Войцеха Блайсра, Яна Махніка (Краків), Анни Закос- тєльної, Єжи Лібери, Галіни Тарас (Люблін), Артура Сдинака (Остро- вець Cb.), Мачея Дсмбеця, Анжея Пелішяка, Войтека Пастеркевича (Жешув), Марціна Ігначака, Пше- мислава Макаровіча (Познань), Анжея Бокіньця, Йоланти і Станіслава Кукавок (Торунь), Наталії Риндіної (Москва), Миколи Кривальцевіча, Вадима Лакізи (Мінськ).
Ми також вдячні студентам історичного факультету ВНУ ім. Лесі Українки Альоні Малишевін та Оксані Мудрик за допомогу в складанні каталогу' артефактів.