<<
>>

Принцип консолідованого нагляду

за діяльністю банків, які фун- кціонують в транснаціональному масштабі, їх структурних підрозді- лів, що передбачає спільну участь у наглядових заходах як країни, де створюється іноземний банк, так і країни походження.
Представниц- тва іноземних банків не підпадають під цей принцип, оскільки не здійснюють банківські операції. Наглядові заходи реалізуються за трьома напрямками: платоспроможність, ліквідність та конверсійні операції. Розподіл функцій нагляду за платоспроможністю залежить від типу установи, яка створюється за участю нерезидента. Моніто- ринг за спроможністю іноземного дочірнього банку відповідати за своїми зобов’язаннями покладається на обидві сторони, оскільки платоспроможність материнського банку може бути адекватно оці- нена з ураху-ванням фінансового стану усіх підконтрольних філіалів.

Моніторинг стану ліквідності іноземного філіалу підпадає під компетенцію країни перебування. Аналіз конверсійних операцій і відкритих валютних операцій здійснюється на спільній основі. У межах зазначеної моделі компетентні наглядові органи держав інформують один одного про фінансовий стан або виявлені правопо- рушення.

Слід зазначити, що рівень присутності нерезидентів у банківській

системі визначається режимом їх доступу, який має широку градацію і адекватний місцевим банківським установам, а також корелює не тільки з економічними потребами в іноземному капіталі, але і з чин- никами політичного характеру. Досвід свідчить, що різні обмеження щодо іноземних інвестицій широко використовуються у країнах із ринками, які розвиваються, а також у розвинутих країнах (табл. 2.1).

Для створення банку з іноземним капіталом його засновники зобов’язані отримати попередній дозвіл Національного банку. Для набуття діючим банком статусу банку з іноземним капіталом за по- переднім дозволом до Національного банку звертається правління банку (рада директорів).

Попередній дозвіл для набуття діючим банком статусу банку

з іноземним капіталом надається правлінню (раді директорів) за умо- ви надання інформації щодо юридичної особи (нерезидента України) або фізичної особи (іноземця), яка має намір придбати акції (паї, час- тки) банку як при первинному розміщенні, так і на вторинному рин- ку, незалежно від того як вони придбаватимуться, за угодами з бан- ком, торговцем цінними паперами чи попереднім власником акцій.

Таблиця 2.1

Обмеження, які застосовуються до функціонування іноземного капіталу в різних країнах

Країна Характеристика обмежень

Бразилія - збільшення розміру і ваги участі в статутному капіталі банків та приватизації державних установ;

- доступ іноземних компаній до фінансової національної системи може бути

закритий центральним банком у випадках порушення стійкості платіжного балансу;

- купівля нерезидентами державних фінансових інститутів дозволена у випадках, коли для придбання використовуються тільки іноземні кошти, або за наявності спеціального дозволу Міністерства планування і бюджету

Канада - встановлено ліміт сумарного розміру активів дочірніх банків, який контролюється нерезидентом не із США, в 12 % від сукупних активів банківської системи;

- для відкриття більш ніж одного філіалу неамериканським дочірнім банком вимагається дозвіл відповідних органів

Франція - національний режим щодо банків, які не є членами ЄС, приймається на умовах взаємності;

- у процесі приватизації інвесторами не із ЄС не може бути реалізовано більше ніж

20 % статутного капіталу установи

Ісландія - розмір прямих інвестицій у банки країни обмежений лімітом в 25 % сукупного статут-

ного капіталу усіх банків

Мексика - на період не більше трьох років, починаючи з 2000 року, встановлюється можливість збереження максимальної питомої ваги участі в капіталі банку країни 25 %;

- при перевищенні питомої ваги 25 % участі в банківському капіталі нерезидентів

із країн – членів ОЄСР – можуть бути проведені консультації з метою аналізу впливу цих банків на економіку країни з можливою часовою фіксацією ліміту цієї участі;

- дочірні фінансові установи, які контролюються нерезидентами, не можуть створювати філіали, агентства і дочірні структури за межами країни

Норвегія - дочірні банки нерезидентів створюються на умовах взаємності;

- до 1995 року створення філіалів іноземних банків було заборонене

Туреччина - дозволений порядок створення філіалу або дочірнього банку нерезидентами;

- кількість відкритих філіалів іноземних банків не може перевищувати п’яти

(два в Стамбулі та по одному в інших містах);

- для першого філіалу встановлено вимогу мінімального розміру додаткового капіталу у розмірі 10 млн. дол.

США;

- діє принцип взаємності Великобри-

танія

- розповсюджується принцип взаємності

США - федеральна резервна система може відмовити комерційному або інвестиційному банку, який контролюється нерезидентом, у виконанні ним функцій дилера держав- них цінних паперів, якщо на американські банки в зазначеній сфері

не розповсюджується національний режим;

- обмеження на рівні окремих штатів

<< | >>
Источник: Коваленко В.В.. Банківський нагляд: Навчальний посібник. – Суми:УАБС НБУ,2007. – 262 с.. 2007

Еще по теме Принцип консолідованого нагляду:

  1. Е.Ф. Борисов. Хрестоматия по экономической теории / Сост. Е.Ф. Борисов. - М.: Юристъ, 2000. - 536 с., 2000