ВСТУП

Розробка нових промислових виробів обумовлює необхідність вико­нання проектних робіт великого об’єму. Вимоги, що пред’являються до якості виробів, термінів їх виконання, стають все суворішими в міру збільшення складності об’єктів, що проектуються.

Для автоматизованого проектування характерно систематичне використання ЕОМ при раціональному розподілі функцій між оператором і ЕОМ. З допомогою ЕОМ вирішуються задачі, що піддаються формалізації, при умові, що їх машинне вирішення більш ефективне, ніж ручне. До таких задач відноситься виконання багатьох процедур оформлення технічної документації, отримання планів розміщення обладнання, рішення систем рівнянь, що описують процеси в об’єктах, які проектую­ться.

Грань між автоматизованим і неавтоматизованим проектуванням не може бути чіткою. Вона залежить від певних конкретних умов і змінюється по мірі розвитку математики, обчислювальної техніки й теорії прое­ктування.

Найкращої форми організації процесу проектування можна досягнути використовуючи САПР - комплекс засобів автоматизації проектування, взаємозв’язаного з підрозділами проектної організації. В такий комплекс поряд з засобами технічного, математичного та іншого забезпечення входить програмне забезпечення. Це програмне забезпечення розроб­ляється не інженерами-користувачами, а спеціалістами по САПР. Незважаючи на це, інженеру - користувачу необхідно знати методи і алгоритми, реалізовані в програмах САПР, це допоможе йому уникнути помилок при формулюванні задачі, виборі вихідних даних, інтерпритації отриманих результатів.

Виділення автоматизації проектування як самостійного науково - технічного напрямку пов’язано з тим, що постановка і методи рішення проектних задач при автоматизованому і неавтоматизованому проекту­ванні суттєво відрізняються. Предметом автоматизації проектування є формалізація проектних процедур, структурування і типіза­ція процесів проектування, постановки, моделі і методи, алгоритми рішення проектних задач, засоби створення мов, опис програм, банків даних, а також питання їх об’єднання в єдину проектну систему.

Історичний нарис формування курсу

Період розвитку проблем автоматизації рішень задач конструкторсь­кої і технологічної підготовки виробництва можна розділити на 4 етапи:

І/ виявлення нових розробок і виявлення можливостей рішення задач на ЕОМ; /І955-І960 рр./ - характеризується виконанням робіт експери­ментального плану ;

2/ проектування локальних підсистем і автоматизація окремих задач /1960-1965 рр./ - характеризується великим об’ємом робіт по проектуванню локальних систем АСТПВ: системи проектування технології обробки на верстатах токарної групи, свердлильних, фрезерувальних, багаторізцевої наладки та ін.; розробка окремих питань теорії АСТПВ. Недоліки: великий об’єм інформації, складні алгоритми, відсутність єдиного підходу в області КПВ /конструкторської підготовки виробництва /, розроблено і використовувалось ряд окремих програм в основному для перевірочних і варіантних розрахунків конкретних конструкцій;

З/ формалізація процедур обробки інформації і формування стандарт­ного математичного забезпечення /І965-І970 рр./ - розширення фронту робіт по автоматизації рішень задач TПB і КПВ, чому сприяли дві обставини: по-перше, проведення масових робіт по проектуванню і впровадженню АСУВ /автоматизована система управління виробництвом/ вимагало автоматизації рішень окремих задач технологічного проектування, по-друге, проведення робіт по стандартизації процедур і програм обробки інформації і поява робіт по формалізації алгоритмів прийняття рішень. Недоліки локальних систем:

- використання тільки на окремих підприємствах /ТПВ/ і тільки для конкретних конструкції /КПВ/,

- трудомісткість розробки /25-70 людино/років /, що потребує 3-4 роки на створення нової системи,

- складність розвитку системи,

- великі відмінності в системах не допускають об’єднання їх в єдину комплексну систему;

4/ створення комплексів АСТПВ і САПР верстатних вузлів і систем /з 1970 р./ - використання єдиної системи кодування і єдиного МЗ /машинне забезпечення/, використання пристроїв графічного відображення інформації, обчислювальних комплексів, спеціальних для окремих задач САПР.